Читати книгу - "На твоєму плечі, Ірина Айві"

                                         Розділ 22                                                      

   Сьогоднішній день сміливо  можна назвати " на руках у Артема " . Особливий , зіпсований вечір .  Не зрозуміла поведінка мого фіктивного чоловіка , тріщина у нозі , тітка Віра зі своєю ненавистю до мене і навіть страшно думати про те , що мене чекає далі . Не життя , а суцільні випробування  . Артем приніс мене до моєї кімнати , акуратно посадив на ліжко і сказав щоб я негайно зняла з себе уже напів висохлу сукню . Безповоротно зіпсовану сукню . Шкода , вона була така красива .

---- Думаю для вечірнього відпочинку тобі підійдуть легкі домашні штани і футболка ---- діловито говорив Артем , перебираючи одяг у моїй шафі . 

---- Думаю , ... так , але я могла б сама собі дати раду . Ти і так багато допоміг мені сьогодні .

---- Тримай і вчися приймати допомогу від тих хто щиро бажає тобі допомогти ---- простягнувши  мені одежу , промовив Артем . ---- Я теж піду переодягнуся , повернуся за тобою через п'ять хвилин .

   Сказати набагато легше ніж зробити . Біль у нозі посилювався , а розстебнути ряд малесеньких  ґудзиків на спині просто не можливо . Невже доведеться просити допомоги у Артема ? Ну звісно у нього , бо нас у квартирі лише двоє .

---- А ти чого ще непереодягнена ? ---- одразу запитав Артем , зайшовши до моєї кімнати рівно через п'ять хвилин . Уже красивий по - домашньому .

---- Ммм ... не можу зняти сукню . Там багато дрібних ґудзиків , ...  мені Мері допомагала одягатися , а тепер сама ніяк ... .

---- Аааа ... , ну давай допоможу .

    Артем сів поруч зі мною на ліжко і діловито взявся за ґудзики . Тримаючи руку на грудях щоб раптом не сповзла сукня я підглядала за нашим відображенням у дзеркалі . Красиві ---- подумала я , саме у той момент коли  Артем впіймав мене за підгляданням . Його пальці торкалися моєї спини , а я мало не мліла від приємних відчуттів . Ще бракувало щоб я застогнала від задоволення  . Так Ліно , тримай розум напоготові , а то навіть не помітиш як втрапиш у лапи до цього дамського звабника . У твоєму випадку це простіше простого , бо ти по вуха закохана у нього .  Нарешті мої солодкі муки закінчилися , подумала я одягнувши футболку . Як же важко жити з почуттями до Артема . Я так кохаю його . Мабудь якби я таки насмілилася зізнатися йому він би довго реготав над моїми наївними почуттями  . 

---- Так .... , давай допоможу одягнути штани . 

---- Давай , далі я сама . Дякую тобі . Ти і так багато допоміг мені .

---- Давай сюди свої красиві ніжки , мій маленький , впертий ослику .

   Я божеволію . Невже приймаю бажане за дійсне ? Але ні .... , Артем таки просуває мої ноги у штани , а я як ідіотка спостерігаю за його вправними  рухами з широко відкритим ротом . А далі марафон на його руках продовжується і він несе мене до зали . Вкладає на диван , завбачливо оберігаючи болючу ногу .

---- Думаю , нам би не завадило повечеряти . Я голодний тай ти теж . Нам так і не вдалося скуштувати кулінарних шедеврів у ресторані .

   Слова Артема я сприйняла як заклик до негайних дій . Спробувала піднятися з дивана щоб пройти на кухню .

---- Чого би тобі хотілося на вечерю ?

---- Тааак .... , красуне , а ти куди  зібралася ?

---- Готувати вечерю ! Ти ж сказав , що голодний .

---- Негайно сядь на диван . Я й сам можу приготувати два сокоситих стейки . 

---- Тобто ти готуватимеш і для мене ?

---- Ліно , мила моя у мене вже почали  закрадатися сумніви , що ти пошкодила не лише ногу . Звісно я готуватиму і для тебе . Чи ти хочеш щоб у газетах написали , що відомий бізнесмен заморив свою дружину голодом ? 

---- Звісно ні ! Я не бажаю тобі зла ,  просто подумала ...

---- А ти не думай .... , відпочивай .

---- Артеме , ти можеш перенести мене на кухню і я допоможу приготувати салат . 

---- Яка ж ти все  таки вперта дівчина ---- буркотів Артем несучи мене на кухню .

---- Просто не розумію навіщо ти возишся зі мною . Ще трохи і я подумаю , що ти вмієш співпереживати і шкодувати людей ---- сказала я швидше ніж подумала .

---- А ти хочеш щоб я залишив тебе як є ? Твоя нога мало не зламана ти не можеш самостійно ходити і чекаєш від мене підлості . Не дочекаєшся , тим більше тоді коли я зрозумів , що ти подобаєшся мені .

    Допитуватися , що означають його слова не хотілося .  Тож я мовчки взялася нарізати салат поки Артем готував стейки . Ми майже не розмовляли лише обмінювалися загальними фразами . Коли усе було готово чоловік запропонував мені келих вина , але я одразу відмовилася наплівши сотню причин чому " ні " . Одна з них насправді важлива , мені обовязково потрібно прийняти знеболювальне , бо інакше не засну .

---- Ліно , у мене зявилася чудова ідея . 

---- І яка ?

---- Зараз все сама побачиш .

    Артем взявся виносити з кухні  тарілки з приготовленою їжою . Що він знову навигадував ? Коли їжа зникла зі столу , він взявся за мене . 

---- Боюся навіть уявляти , що буде коли мені сподобається те , як ти носиш мене на руках .

---- А може я саме цього і домагаюся . Щоб тобі хоч щось у мені сподобалося . Щоб ти перестала бачити в мені егоїстичного багатія , який живе лише  своїми дивакуватими примхами .