Читати книгу - "Дзвінок який змінив моє життя, Ліліанаа"

 - МИНУЛО 7 МІСЯЦІВ  -

дев'ятий місяць вагітності Денис працював з дому, бо була можливість передчасних пологів. але коли лікар сказала, що це минуло він всеодно не повертався на роботу, мовляв скоро народиться їхня дочка, Ніколь треба допомога. одним гарним теплим літнім днем Ніколь підходить до Дениса і тримається за живіт

 - Денисе, вже час їхати в лікарню, або пологи будеш приймати ти - сказала Ніколь, Денис швидко підхопився з місця, взяв сумку у пологовий і повернувся до Ніколь. вони обережно вийшли до машини сіли та Денис швидко поїхав у пологовий

невдовзі вони зупинилися біля нього, вийшли та підійшли до головної медсестри

 - моя дружина народжує - сказав Денис, до них підійшла медсестра, посадила Ніколь на крісло і повезла як зрозумів Денис готувати до пологів, він побіг до лікаря який вів вагітність. та сказала йому,що він може бути поруч з Ніколь у палаті де чекають достатнього розкриття для пологів, він пішов вдягнув медичний одяг і побіг до Ніколь він зайшов, а вона лежала на ліжку і рукою водила по животу, він підійшов до неї і сам почав масажувати її живіт, як це робила вона

 - кохана моя, знаю, що боляче, але я лише можу бути поряд - вона взяла його за руку стиснула і простогнала

 - Денисе, я не зможу - промовила Ніколь сильніше стикаючи його руку

 - зможеш, ти сильна, скоро коли я знайду в палату, то ти будеш тримати нашу донечку на руках і милуватися нею - її крик був сильніший, прийшли медсестри, допомогли їй лягти на каталку і забрали в пологову залу.

Денис від нервів ходив коридором туди сюди, чув лише крик Ніколь, він застиг на місці, коли почув, що Ніколь замовкла, подумав, що щось пішло не так, але тут почув крик новонародженої дитини, він сів на стілець, закрив обличчя рукам, тихо промовив

 - донечка.. - коли вийшла лікар, Денис підійшов до неї

 - вітаю вас, у вас здорова і гарна донечка - він посміхнувся

 - а як Ніколь? 

 - ваша дружина виснажена, тому її зараз переведуть у палату і їй краще за все відпочити

 - можна мені хоча б на 5 хвилин, побачити їх?

 - але лише на 5 хвилин, заради ж вашої дружини

 - дякую - Денис кутиками губ посміхнувся і пішов до палати Ніколь, поки він говорив з лікарем їх з дитиною перевели вже. Денис підійшов до Ніколь у якої на руках була їхня маленька донечка, вона підняла на свого чоловіка очі зі сльозами

 - Денисе, вона така крихітна - тихо промовила вона, Денис глянув на Ніколь

 - можна мені її? - Ніколь обережно передала йому дитину, він вдихнув аромат дівчинки і поцілував її в чоло

 - татова квіточка - тихо сказав Денис і дивиться на немовля зі сльозами

 - Камелія - тихий голос Ніколь назвав ім'я їхньої донечки, Денис не міг відірвати погляду від дитини на руках.

він згодом поклав її в лікарняну колиску, і підійшов до Ніколь, заправив її волосся за вухо і поцілував в чоло

 - я тебе дуже сильно кохаю, я дякую тобі за все, що нас поєднує, а особливо за Камелію, відпочивай сонечко - ще один легкий поцілунок і він відійшов до вікна, там був стільчик, він сів та дивився на них, кого так безмежно любить..

інколи дзвінок - може мати зміст від якого ви не будете в захваті..але саме дзвінок змінив моє життя на "до" та "після"..