Книги Українською Мовою » 💛 Езотерика » Прекрасна одержимість 📚 - Українською

Читати книгу - "Прекрасна одержимість"

356
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Прекрасна одержимість" автора Ллойд К. Дуґлас. Жанр книги: 💛 Езотерика / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 44 45 46 ... 91
Перейти на сторінку:
власних помилок.

Від самого початку слід пам’ятати, що жодні альтруїстичні поривання – хай які затратні – не допоможуть жертводавцеві, коли той хоча б трохи знехтував природні та нормальні зобов’язання, на які мав би зважати. Він не тільки мусить виявити щедрість, але вважати цю окрему самопожертву найвищим альтруїзмом, який анітрохи не подібний до простої щедрости.

Його увагу має заполонити будь-який мислимий обов’язок, перш ніж він почне шукати нагоди виконати таємну послугу з особливою метою розширити власну особистість, щоб вона стала вмістилищем тої непоясненної енергії, яка гарантує особливу силу.

Моє життя бігло вузькою стежкою. Мені не випадало майже жодної нагоди для кривди й обману, навіть якби я був схильний до підступу. У моїй навчальній програмі не було купівлі й продажу. Я жив переважно під суворим наглядом – у школі, коледжі та інтернатурі – не маючи змоги припуститися важких чи ненаправних хиб.

Однак, коли я почав звільнятися від зобов’язань, то з великим подивом усвідомив, що лечу в боргову яму. Наприклад, я виявив, що досить багато добрих людей, розкиданих тут і там, було викреслено з мого життя. Буквально або фактично я наказав їм забратися геть. У деяких випадках, міркував я, вистачало підстав, щоби викинути їх зі свого життя. Але набагато частіше вони лишали після себе спогад про близькі взаємини зі мною – досить близькі, щоб їх розірвання стало можливим. Я з’ясував, що майже всі без винятку люди, яких відкинув – погнав їх геть з очей, якщо хочете – були тісно пов’язані зі мною… Якщо мова про мене, то вони йшли геть, забираючи з собою чималу частку мене самого!

Як виявилося, втратити друга, якому ти присвятив дещицю своєї особистости, означало втратити також часточку себе.

Успішне застосування філософії, з якою ви ознайомилися, вимагає відновлення тої частини власної особистости, яку розсіяли, відтяли инші люди. Якщо хоч трохи внутрішньої енергії було розпорошено, то її потрібно повернути.

Творець цієї теорії, усвідомлюючи, як важливо вберегтися від таких втрат, радив, щоб усі непорозуміння було залагоджено негайно. Коли відчуження позбавляє вас нормальних стосунків з другом, він відходить, тримаючи частку вашої особистости в руках. Ви мусите зібрати ці уламки самого себе, будь-що-будь, щоб мати принаймні усю особистість, яка дійсно належить вам, перш ніж вдатися до більшого розширення.

По-друге: ви можете допустити помилку, повсюди шукаючи можливостей долучитися до инших особистостей, намагаючись перевиховати їх. Щаслива обставина допомогла мені уникнути цього. Як це не дивно, перша справді важлива послуга, яку я зміг надати, ще до експериментів з цими таємничими процесами, стосувалася доньки чоловіка, який показав мені спосіб робити це… Я проклав на кін усю невелику репутацію, яку мав, і віддав у заставу всі свої сподівання, виконавши операцію, яка врятувала їй життя і, цілком випадково, прислужилася тому, що мені присвятили три сторінки коментарів в наступному виданні "Медичної енциклопедії".

Боббі залишив папери там, де вони лежали, дбайливо вдягнувся, викликав таксі і поїхав у Ґордонс. Він не знаходив жодної вичерпної відповіді на те, звідки взялося це несподіване рішення. Відповідаючи на це питання, він мусів би сказати, що в ту мить відчув, як його потребують в Ґордонсі. Безумовно, що він не йшов туди шукати утіх.

* * *

Годі було обрати кращий момент прибути у відоме кабаре. Ще годину тому його галасливо й насмішкувато привітали би за столом дурнуваті й хмільні друзі, що сподівалися побачити його такими ж п’яними, як і він сам; трохи обурені тим, що він з’явився тверезим.

Позаяк то була святкова ніч, програма розваг кабаре була вигадливішою, ніж зазвичай.

Хор дівчат, очевидно, у значно гіршому стані з огляду на святкову гостинність – під час перерви за столами гостей з ними ввічливо обходилися – ніжно виводив приспів популярною оперної пісеньки, поки здоровий хлопець з розстебнутою сорочкою, у вельветових штанях і з перев’язаним по-бандитському лицем виступав попереду з сольним танцем.

Алеппо був головним номером у програмі. Насамперед акробат і силач, він супроводжував свої подвиги сили й спритности химерними танцями й барвистими пісеньками, і таку багатобічність вітали бурхливими оплесками. Жевжикуватість і самовпевненість проступали в кожній рисі його смаглявого обличчя, коли він виконував чудернацькі танцювальні кроки.

Боббі чекав, майже в самому вході, поки скінчиться виступ. Він був надто далеко від сцени, щоб почути оголошення Алеппо. Трохи згодом він дізнався, що той нечема покликав з авдиторії партнерку для танцю. Висока блондинка в синьому шифоні хитко зійшла східцями на сцену. Плутаючи ногами, вона упала на великі руки танцюриста, і той закрутив нею в ритмі швидкого й шаленого фокстроту. Та дівчина була Джойс Гадсон.

Юрба шалено вітала їх. Оркестр прокинувся. Хорові довелося звільняти для них місце.

Жадаючи остаточно зачарувати свою своїх глядачів, велетень Алеппо підніс свого недосвідченого партнера на плече. Ніхто, крім бувалого акробата, не зміг би почуватися добре в такому становищі. Алеппо легкою ходою кружляв по сцені. Цього тягаря він навіть не відчував. П’яна до запаморочення, Джойс похитнулася, виставила руку, намагаючись опертися на кошлату голову Алеппо і неоковирно перехилилася йому через плече, поки він, обхопивши великими, м’язистими руками її коліна, крутився як дзиґа, достоту так, наче все це дійство було поставлене заздалегідь, і не було потреби хвилюватися про безпеку партнерки. Волосся Джойс звисало вниз, а руки дико хапали порожнечу, поки танцюрист, шалено кружляючи, вертів нею в повітрі.

Опісля Боббі не міг пригадати, як добрався до сцени. Він продирався уперед, безжалісно штовхаючись ліктями в натовпі, перекидаючи стільці, відсуваючи вбік столи. Він побіг угору сходами і став перед танцюристом з простягнутою рукою, наказуючи йому спинитися. Його лице було грізне й бліде. З іронічною посмішкою Алеппо

1 ... 44 45 46 ... 91
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прекрасна одержимість», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Прекрасна одержимість"