Читати книгу - "Дике серце. Таємниця чоловічої душі"

_К. С. ЛЮЇС

Хай зморені, нехай без позолоти —

Її дощі вже змили у походах…

Та месою клянуся — духом сильні.

_ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР, «ГЕНРІХ V»

Якби ми наважилися вистояти в битві як хоробрі чоловіки, ми, безумовно, відчули б прихильну допомогу Бога з Небес. Бо той, який дає нам нагоду боротися, щоби вкінці ми могли перемогти, готовий підтримати тих, хто мужньо бореться і вірить у його милість.

_ТОМА КЕМПІЙСЬКИЙ

«Тату, а замки ще десь є?». Це запитання поставив мені Люк, коли ми снідали, хоча насправді за столом сидів лише він, а я обслуговував його королівську величність, готуючи канапки з абрикосовим джемом. Щойно він поставив це запитання, я зрозумів, що саме прагне знати його молоде серце — чи можна ще десь потрапити у великі пригоди? Чи відбуваються ще десь великі битви? Я хотів пояснити, що звичайно, є, але перш ніж я встиг це зробити, очі в нього по-особливому зблиснули і він запитав: «А дракони десь є?». О, як глибоко це вкарбовано в чоловічій душі. Хлопець — це воїн, його ім’я — хлопець. Чоловік потребує битви, він потребує, щоб воїн усередині нього прокинувся — воїн підготовлений, навчений, загартований. Якщо має рацію Блай (а я вірю, що це так), що «рання смерть воїна в хлопцях не дає їм дорослішати», тоді правильне твердження таке: якщо ми зможемо пробудити цю характерну для чоловіка енергійну рису, підключити її до вищої мети, звільнити внутрішнього воїна, тоді хлопець може дорослішати і стати по-справжньому мужнім.

Коли декілька днів тому я працював над цією книжкою, до мене прийшов Блейн і мовчки підсунув свій малюнок. На ескізі олівцем був зображений широкоплечий ангел із довгим волоссям, загорнений у крила, але з-під них було видно, що він тримає великого дворучного меча, схожого на шотландський двосічний. Він тримав його клинком угору, готовим до дії. Його пильний погляд був твердим і жорстоким. Під малюнком слова, написані рукою дев’ятирічного хлопчака: «Кожен чоловік — усередині — воїн. Але він сам вибирає, коли і за що йому битися». Блейн ще дитина, однак добре знає, що кожен чоловік — це воїн, проте кожен чоловік сам повинен вибирати, коли і за що йому битися. Воїн — це не єдина роль, яку повинен грати чоловік, є й інші, і їх ми розглянемо далі. Проте роль воїна є вирішальною у наших учинках до будь-якої чоловічої цілісності; це закладено в кожному чоловікові.

СЕРЦЕ ВОЇНА

У моєму архіві є копія листа, якого написав майор Саліван Баллу, офіцер 2-го Родайлендського полку армії «Північан». Він пише своїй дружині напередодні Битви при «Бул Ран» — битви, яка, як він відчував, стане його останньою. Він ніжно говорить їй про свою невмирущу любов, про «спогади про блаженні миті, що я провів з тобою». Баллу сумує, що він повинен відмовитися від «надії на прийдешні роки, коли, Божою волею, ми могли б і далі жити разом і любити одне одного, і бачити, як коло нас дорослішають і мужніють до благородної зрілості наші сини». Проте, попри любов, його кличе битва, і він не може її уникнути: «У мене немає передчуття чогось поганого чи невпевненосте в подіях, до яких я задіяний, і моя мужність мене не покидає і не похитнеться… які ми великі боржники перед тими, хто перед нами пройшов через кровопролиття і страждання революції… Саро, моя любов до тебе безсмертна, вона мовби зв’язала мене могутніми канатами, які ніщо не може розірвати, хіба що тільки Всемогутній Бог», і все ж більша справа охоплює мене, як сильний вітер, і без спротиву веде мене з усіма цими путами на поле бою».

Чоловік повинен мати битву, визначну мету свого життя, яка включає, навіть перевершує рідний дім і сім’ю. Він повинен мати справу, якій він відданий навіть до самої смерти, тому що це вкарбовано в його буття. Тепер слухайте уважно: ви маєте. Саме тому Бог створив вас, щоб ви були його близьким союзником і приєдналися до Нього у Великій Битві. У вас є ваше особисте місце в строю, завдання, для виконання якого вас створив Бог. Тому так важливо дізнатися від Бога своє істинне ім’я, бо це ім’я містить мету вашого життя. Черчіль був змушений керувати Британією в розпачливі часи Другої світової війни. Він сказав: «Я почувався так, нібито йшов поруч із долею і що все моє минуле життя було підготовкою до цього часу і для цього