Читати книгу - "Кожною клітинкою тіла, Катерина Орлова"

Я з усмішкою відповіла:

- Так. У тебе чудові друзі. Тільки Тара була трохи похмурою. Вона завжди така? - Я вирішила трохи промацати ґрунт, щоб на майбутнє знати, чи буде між нами в ліжку лежати привид його минулих стосунків.

- Вона може бути тією ще скалкою в дупі. Не звертай уваги.

Це було сказано спокійним голосом без особливих інтонацій. Але, гадаю, він усе одно ще щось відчував до неї, бо стосунки, які тривають кілька років, просто не могли не залишити сліду в серці. Особливо, якщо ти постійно стикаєшся з людиною, яку вважав своїм всесвітом. Я точно це знаю.