Читати книгу - "Обурливо гарна, або Ліки Його Високості, Ольга Обська"

— Цілительства? — здавалося, це слово збило короля з пантелику. Здивування на якусь мить нейтралізувало лють. — Але жінкам не дано зцілювати.

— Мені. Дано, — Сніжана промовила ці два слова твердо, чітко та впевнено. Навіть жорстко. Вона лікар — її вчили бути стійкою.

Король мовчав. Дивився на Сніжану якось по-новому. Свердлив очима, ліз у саме нутро. Вона скористалася його мовчанням. Потрібно було закріпити свій невеликий успіх.

— Мій рід розорений, батьки загинули. Я сирота. Магістр Крайдан виявив шляхетність та милосердя, коли вирішив допомогти мені. Ми зустрілися випадково. У пошуках зниклої дружини Магістр Крайдан дістався навіть наших віддалених земель. Я помітила на його руці рану, яку він отримав, захищаючись від нападу дикого звіра, і зцілила її. Він виявив великодушність і вирішив взяти мене з собою до столиці. Хотів знайти тут цілителя, який би допоміг моєму дару розкритися. Тому, Ваша Величносте, я і смію просити вас за нього. Я не зустрічала більш благородну людину, ніж Магістр Крайдан.

Це була історія, вигадана для цілителя Тельмара. Цю ж історію Сніжана розповіла і королю. Звичайно, в ній не було жодного слова правди, але розповідати її Сніжані було легко, слова звучали щиро та проникливо. Тому що, якщо не брати до уваги деталі, історія була правдивою: Магістр справді допоміг Сніжані. І вона справді вважала цього чоловіка найблагороднішим з усіх чоловіків у всіх світах.

— Я ще не вирішив, яке покарання заслужив Магістр Крайдан. Я подумаю. Щодо тебе, Анабель з Лаамарії, з сьогоднішнього дня ти одна з наречених принца Твінсена. Іди. Я віддам розпорядження, щоб тобі виділили покої та прислугу.