Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Будинок не для щастя, Олександра Малінкова 📚 - Українською

Читати книгу - "Будинок не для щастя, Олександра Малінкова"

70
0
08.06.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Будинок не для щастя" автора Олександра Малінкова. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 47 48
Перейти на сторінку:
ГЛАВА 35

          Аліна.

         Стою на бережку, ніжуся під променями сонця. Приклала руку дашком до чола, слідкуючи за запливом Арта. 

- Ти-и-и! - Почувся поряд гнівний рик Інки. - Ось ти де! Це тобі… - Вона замахується, але не встигає бо я досить вправно ловлю її руку.

- Що ти собі дозволяєш? - Вигукую й відштовхую її від себе.

- А ви? Накинулися на мого нареченого! Відлупцювали! Ти знаєш, що він зараз у комі? - Галасує, привертаючи до себе увагу всіх навколо.

- Як? - Розгубилася після такої інформації.

- Відійди від неї! - Прохрипів Арт, який з'явився поряд. 

- Забери геть від мене свого горилу! - Розплескувала слова неначе отруту Інка. - Засуджу Вас обох! Це вже кримінальна відповідальність.

         Доки вона верещала, відволікаючи мене, не помітила, що поряд з’явилися, наче нізвідки, як і вчора знайомі Нікусі і вона з ними.

- Як цікаво! - Протягнув хлопець з чорним чубчиком й, нахилив голову в бік, торкаючись рукою свого підборіддя. 

- Що цікавого? Малолітній нахабо! Як відправили людину майже на той світ? - Продовжила Інка.

- Ну тоді це чудо зцілення! - Він дістав свій телефон і увімкнув відео. - Ось, Ваш коматозник чудово прогулюється сьогодні вранці до найближчої наливайки!

         Боже! Та я вже люблю цього хлопця! Ласкаво просимо до сім'ї! 

- Це відео підробка! А от стаття буде справжня!

- Достовірність відео доведе експертиза! - Впевнено відповів друг чубчика.

- М-м! Дійсно! Стаття! За спробу зґвалтування, а ще за залякування при участі сторонніх осіб! Можу перераховувати ще далі… Свідки? А свідки є! І відео з камери спостереження клубу! Упс! Правда?

- Записуй номер! - Обізвався до неї Арт. 

- Навіщо мені якийсь номер? 

- Це мій адвокат! Без нього я не збираюся продовжувати цю суперечку! Ходімо, люба! - Арт поклав свою долоню мені на плече й під скрежет зубів Інки ми попрямували до басейну де залишили свої речі.

         Зараз, коли обидвоє знайомих Вероніки були без свого одягу, розгледіла їх. Високі, стрункі, спритні в відмінній фізичній формі. Видно, що займаються спортом: швидкі, рухливі та досить сильні. 

- Ти нас не познайомила зі своїми друзями, - звернулася до Нікусі.

         Я ж маю знати імена моїх “рятівників”, а може й майбутнього члена сім'ї. А що?

- Слава! - Чорний чубчик зробив крок уперед і потиснув мою руку.

- Я так при першому нашому знайомстві йому й сказала “слава Богу, що живий”! А виявилося, що вгадала його ім'я! - Розсміялася сестричка.

Славка опустив погляд й пройшовся рукою по потилиці.

- Ден! - Зробив крок до мене інший. 

- Дуже приємно! 

         Позасмагавши ще з годинку все ж таки було вирішено повертатися додому. 

- Ти ще можеш зіскочити, - прошепотіла Арту на вухо коли ми сідали в його автівку, - й повернутися додому. А я вигадаю причину…

- Навіть не розраховуй мене спровадити! - Підморгнув.

         Наче я сама цього хочу! Задоволено посміхнулася у відповідь.

         Батьки тим часом вже встигли повернутися. 

         Артем привітав маму з ювілеєм і подарував шикарний букет. Хитрун, знає як сподобатися жінці. 

         Потиснув руку батькові. Хоч татусь в перші секунди і був трішки насупленим, напевно десь ним оволоділа пересторога, все ж таки незнайомий чоловік, а йому так хочеться, щоб його доньки були щасливими. Глядіти онучат та спостерігати, як ті зростають. Але Арт дуже швидко з ним порозумівся, настільки, батько навіть довірив йому свою колекцію всіляких штучок для риболовлі. 

         З Нікусею заходилися накривати святковий стіл. 

         Увечері до нас доєдналася мамина сестра з родиною, та подруга з чоловіком та кудлатим песиком.

         Тихий сімейний вечір. Смачна вечеря. Задушевні розмови. Навіть шкода, що завтра від'їздим.

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 47 48
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Будинок не для щастя, Олександра Малінкова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Будинок не для щастя, Олександра Малінкова"