Читати книгу - "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

     - Тітонько Квітко, - запитав Павло, - а Ви вмієте відкривати чужі замки?

     - Звичайно вмію. Я ж – з ЦРУ. Але я не піду туди. Років двадцять тому, можливо. А зараз мої бідолашні пальці погано мене слухаються.

    - Ну, над планом проникнення ще треба попрацювати. Але, якщо Ви покажете як, я попрактикуюся у зламі дверних замків.

    - І я, - радісно повідомила Фані.

    - Кохана, здається ми з тобою з представників респектабельних професій перетворюємося на кримінальні авторитети.

     - Боже збав, - сказала наречена. – Я не збираюся попадатися. І, він звичайно відпиратиметься, але формально у нас є звукозапис формальної згоди на наші дії представника Інтерполу. Як добре, що в кабінеті пана Тараса немає таких перешкод, як в цій шлюбній агенції. Ти кудись зібрався? – Запитала вона Павла, який взяв ключі від машини та рушив у бік коридору.

    - На базар. Куплю декілька дверних замків для тренування.

     - Я з тобою, - Фані встромила ногу у правий босоніжок.

    - Не треба, - перелякався наречений. – Один гот і так вже привертає увагу, хоча мене під цією маскою важко упізнати. А якщо з готом ще буде гарна білявка, це точно запам’ятається. Нехай хоч у когось з нас буде алібі. – Фані похнюпилася. – А ти можеш піти і принести нам готової їжі, бо, чесно кажучи, я сумніваюся, що сьогодні приготую щось путнє.

     - Жінці місце на кухні, - зітхнула дівчина.

     - Тоді я – жінка, - не дуже вправно імітуючи жіночий голос сказав Павло.

    - Ти куди? – запитала тітонька Квітка у Фані, яка повернулася до вітальні за своєю сумкою.

     - Павло поїхав розважатися, купляти дверні замки, а на мене повісив купівлю вечері. Ви щось замовите?

     - Голубець, або печінку у сметані з капустяним салатом. І Фані, як на мою думку, ця помада тобі не пасує. Хоча, Павлові вона ще більше не пасує. Ви цілувалися? – Запитала старенька, хоча прекрасно знала відповідь. Білявка кинулася до ванної кімнати.

      Замість перегляду фільмів, або серіалів, вони дивилися камери відео спостереження он-лайн. Павло приніс з базару тітоньці Квітці невеличкий пуф, тож старенька сиділа на дивані, а ноги поклала на пуф. Павло сидів поруч, і двоє американців вдивлялися у те, що відбувалося в офісі, барі, та біля офісу шлюбної агенції «Ліхтар кохання».

      Фані ж дивилася на зосереджений профіль Павла. Наречена сиділа перпендикулярно до нареченого (та його тітоньки),  її ноги лежали на ногах Павла – хлопець робив коханій масаж ніг. Щоправда, Фані чомусь почало здаватися, що Павло вважає, що найбільше масажу потребують її гарні коліна, хоча сама дівчина б надала перевагу масажуванню її стіп.

     Тітонька Квітка, час від часу, кидала погляд на цей дивний масаж та піднімала брови. За звичайних обставин, вона б вже сказала щось таке дошкульне та неприємне Павлу, але він доволі швидко та вправно навчився відчиняти замки не ключем, тож вона лише позітхала. Фані була значно гіршим злодієм, хоча в останній раз їй таки вдалося відчинити замок.

     - А ну, що там слухає той охоронець? – Запитала тітонька Квітка. Павло придивився.

     - Вірку Сердючку ми не потягнемо.

     - Ти про що? – Запитала Фані.

     - Припускаю, - зітхнув Павло, - тітонька думала привести під офіс шлюбної агенції улюбленого виконавця охоронця. Щоб той вискочив з офісу та забув про все на світі.

     - І натовп, - підтвердила колишня співробітниця ЦРУ. – Щоб у ньому розчинитися та прокрастися до офісу.

     - Але в нас не вистачить грошей, щоб залучити вашу зірку, - зітхнув Павло. - Тож, треба інший план. 

     - Нагадайте мені завтра зателефонувати у той готель, - сказала пані Купер.

     - Навіщо? – Запитали наречені.

     - Після того, як ви візьмете шлюб я, звичайно, не буду жити в цій квартирі. Не хочу бачити ваші оргії, - пересмикнулася старенька.

     - Які ще оргії?! - Вирячилися майбутні молодята.

     - Ви знаєте, які. Здається, Павло вже репетирує.

      - Як Ви можете, тітонько?! Я роблю своїй нареченій масаж, бо її гарні ніжки втомилися!

     - Тому, ти вже з пів години масажуєш її коліна, - хлопцеві вистачило совісті почервоніти, але він пішов у напад.

     - Здається, моя сусідка з двохкімнатної квартири здає її в оренду, - сказав Павло. – Я запитаю ту пані, може вона здасть квартиру Вам. Тоді Ви будете сама по собі, але ми зможемо за Вами наглядати. А може Ви собі помічника знайдете.

    - Помічницю, - машинально виправила Фані, – чи ти не помилився? - Павло знизав плечима.

     - Дивно, Павле, що ти так не хочеш мене відпускати від себе.

     - Ну, я думаю у Штатах Вам би було краще, але ж Ви все одно тут залишитеся, допоки ми не знайдемо відповідь на кримінальні запитання тож…Дивіться, пан Сергій повернувся до офісу!

      Фані звісила ноги на підлогу і теж стала спостерігати, як пан Мотузник пішов до свого кабінету та відчинив сейф.