Читати книгу - "Фаренго. Ч. 2. Гніздо"

до вибачень, — зупинив перепрошення Маркова рептилоїд. — У нашій культурі, якщо ви не знаєте, вибачення є надзвичайно рідкісною формою примирення. Якщо ґ’орміт утнув щось аж таке недостойне, що вимагає вибачень, то він радше добровільно припинить свою співприсутність із потоками сущого. Себто, використовуючи образ, притаманний вашій системі мислення, «покінчить життя самогубством»… А між тим, це ж дуже доречно, що я можу читати ваші думки. Я відразу відповім на ваші питання, не обтяжуючи вас необхідністю їх виголошувати.

— Щось у цьому є, — погодився Марков. Він твердо вирішив після закінчення розслідування присвятити кілька тижнів вивченню ґ’ормітської цивілізації. Істоти, яким смерть миліша за перепрошення, йому імпонували.

— Звісно, що є, — правив далі резидент. — Отже, почнемо, пане охоронець закону Третьої гуманоїдної раси[37]. Ви очолюєте дуже важливе розслідування. Ви шукаєте агентів тієї сили, якій ваші Знаючі дали умовну назву Зовнішніх, а ми — «власники древнього арсеналу». Й мене дивує, що ваш керівник Еарлан Теслен свідомо обмежує вас у баченні тих процесів, що відбуваються на заселених вашою расою планетах. Ви хочете запитати мене, що саме я маю на увазі. Я поясню. Ну, скажемо так, ви вже здогадались, що Одинадцятий флот не випадково перебазували ближче до Сельви. Але ви не знаєте того, що цей флот ваш імператор фактично віддав під командування одній дуже компетентній і високопоставленій Знаючій, ім’я якої, здається, Сакс.

— Сайкс, — виправив Марков.

— Так, Преподобна сестра Сайкс. Саме цій жінці Святі Матері Піфії доручили вести війну із власниками древнього арсеналу. Зрозуміло, що адмірал Кортней офіційно продовжує виконувати обов’язки командувача Одинадцятого флоту. Але це, як у вас кажуть, лише для збереження обличчя військовими. Кортней отримав секретний наказ імператора: дублювати від свого імені всі розпорядження Сайкс. Ви вже зрозуміли, що це означає. Так, ви праві. І у вашого імператора, і у нас є дані з надійних джерел, що першою ґирги атакуватимуть Сельву. До початку вторгнення, наскільки нам відомо, залишились лічені тижні. Флот під орудою Знаючих має оперативно здійснити евакуацію колоністів і вчених спочатку на високозахищені карантинні бази, які вже почали будувати в горах Аль-Крансу, а потім на транспортні кораблі, що до того часу перебуватимуть на орбіті планети. Ви хочете запитати, чому Зовнішні обрали своєю першою ціллю Сельву. Тут, на жаль, більше припущень, аніж достовірної інформації. Одне з таких припущень стосується чуток, що Сайкс знайшла на Сельві рідкісних древніх звірів, які здатні знищувати ґиргів. Ви здивовані? Вас і про це не інформували… Ну так я вам скажу. Знаючі не дарма так називаються. Вони на Піфії знайшли схованки зі знаннями Другої гуманоїдної раси. Розшифрували тексти, де йшлось про війни магонійців з ґиргами, та уважно їх вивчили. Як вам відомо, ґирги свого часу атакували Піфію, зруйнували там біосферу, але знищити Другу расу їм не вдалось. Частково так сталось завдяки звірям, яких ваші попередники привезли на Піфію з Сельви.

— Дякую вам за надану інформацію. Щодо Сельви, то, дійсно, тепер все стало на свої місця. Але у моєму розслідуванні сліди ворожих агентів ведуть не на Сельву, а сюди, на Аврелію.

— Ми також придивляємось до цієї планети. Цікавий світ. Надзвичайно цікавий. І не лише рідкісним складом тутешньої атмосфери. На Аврелії є одне загадкове навіть для древніх рас місце, так званий цирк Мефістофель. Ми завжди дивувались, що ваша раса населила двома мільярдами своїх представників планету, яка має на поверхні такий небезпечний і практично недоступний для досліджень об’єкт. Ми ніколи не ризикнули б заснувати колонію поряд із тим, що ми називаємо Екуур — зсувом у вимірності простору.

— Я не фізик…

— Тут немає нічого складного. Нічого, що заходить за межі знань освіченого представника вашої раси. Вам відомо, що Всесвіт багатовимірний. У вас прийнято вважати, що ваш Всесвіт має просторову вимірність «три», плюс час як додатковий вимір. Насправді це не зовсім відповідає дійсній картині сущого. Вимірність не описується цілими числами. В Екуур відмінність просторової вимірності від «трьох» на два порядки вища, аніж, скажімо, у Сонячній системі, де знаходиться колиска вашої раси. Це породжує гіперпросторові феномени перетікання туди енергій із тих Всесвітів, де вимірність значно більша за «три» і досягає «4,86». Час там також трансформований, тому в кратері Мефістофель не працює позитронна техніка, а мізки гуманоїдів від перебування у тій місцевості отримують психічні ураження. Червоточини на кшталт Екуур небезпечні перш за все тим, що притягають до себе «чорні діри». Ваші вчені вже знають, що «чорні діри» присутні практично у всіх Всесвітах із вищими просторовими вимірностями, аж до «6,99». Якщо уявити собі Всеохоплююче Суще у вигляді багатоповерхового будинку, де кожен «поверх» має відмінну від інших вимірність, то «чорні діри» у цьому будинку будуть такими собі «ліфтами», які присутні на всіх «поверхах». Так-от, «чорна діра» і найближчий до неї Екуур перебувають у постійній взаємодії на вищих «поверхах». У нашому Всесвіті це виглядає так: «діра» повільно «повзе», переміщується в напрямку просторової аномалії. Тому Аврелія приречена. Менш аніж за сто тисяч років до неї наблизиться невелика «чорна діра», позначена на ваших картах як GALE559, і знищить спочатку саму планету, а потім і всю систему Мійтри. Зупиняти або сповільнювати рух «чорної діри» не навчилась ще жодна із відомих нам рас.

— Шкода, люди можуть жити тут без скафандрів.

— Співчуваю. Але ця планета не має майбутнього. Вона була дуже цікавою, населеною перспективною фауною, але її вразив астероїд, падіння якого з невідомих моїй расі причин спровокувало утворення тутешнього Екуур. Тепер я собі міркую: можливо, це був не простий астероїд.

— Ці адельми, що генерують кульові блискавки, вони вийшли з Екуур?

— До падіння астероїда таких істот на Аврелії не спостерігалось. Це я можу вам сказати з повною відповідальністю. Ми добре інформовані про флору і фауну цієї планети до катастрофи. В ту епоху на Аврелії була наша невелика колонія. Але після утворення Екуур той клан, який тут жив, почав згасати й, врешті-решт, відійшов на вищі рівні буття.

— А кудись переселитись вони не могли?

— Ні. Це не в наших традиціях. Той клан зв’язав долю своїх кладок із долею планети. Всі накопичені знання вони перед відходом передали для відкритого інформаційного обміну між кланами Порми. Порядний і щедрий вчинок.

— Отже, адельми прийшли ззовні? З’явились із того довбаного «зсуву вимірності»? Із тої червоточини? — Маркову здалось, що він ухопив за хвіст те, заради чого напросився на зустріч із резидентом Порми.

— Ми так не вважаємо, — похитав головою замаскований ящер, без зусиль розкодувавши причину напруження слідчого. — Радше це була