Читати книгу - "Мій випадковий чоловік, Інна Романова"

- Костомаров, ну скільки можна? - я підганяла чоловіка, так як ми спізнювалися на концерт до Соні, нашої донечки, у якої сьогодні вперше виступ в дитячому саду.

- Іду! - він на ходу натягав піджак.

Ось уже минуло 10 років як ми разом. 

В житті б не повірила, що вони так швидко пролетять.

У нас двоє чудових діток - старший Кирило і молодшенька Соня.

Бабусі їх обожнюють, особливо Маргарита. Син майже живе у них🤦🏻‍♀️, постійно щось майструючи з дідусем і бабусею. Моя свекруха-трудоголік вийшла на пенсію, щоб бавити внуків і тепер її ніщо не зупинить.

Костя - успішний бізнесмен середнього рангу, у нього своя невелика компанія з розробки відеоігор, а я... Звичайно ж, зі своєю хімічною спеціальністю працюю в Костомаров Про і очолюю відділ розробок нових продуктів побутової хімії.

Мої подружки-кумасі, Оля і Поля, теж знайшли своє кохання, побудували сім’ї і успішно трудяться на ниві хімічних наук.

Оля стала дружиною Богдана, а Поля ... Ну це зовсім інша історія.

Дякую всім, хто був разом з Костею і Женьою! 

Відразу почну викладати нову історію про Алекса і Аню, тому підписуйтесь, щоб не пропустити!  

Всім добра❤️❤️❤️

Кінець