Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Любов & Рукавичка, Стейсі Мур 📚 - Українською

Читати книгу - "Любов & Рукавичка, Стейсі Мур"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Любов & Рукавичка" автора Стейсі Мур. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 46 47 48 ... 67
Перейти на сторінку:
Розділ 34: Новий суперник

Стів

Годинник на телефоні миготів 5:45 ранку. Тренування почнеться за 15 хвилин. Я швидко застібнув спортивну кофту, накинув капюшон і вийшов у холодний ранковий туман. Вулиця ще спала, а я йшов із думками про вчорашню гру. Поразка досі палала в мені, але тепер це було не просто розчарування — це був виклик. Я повинен стати кращим.

Біля спортзалу вже чекала Мері. Вона тримала в руках термочашку з кавою, кутаючись у легку куртку. Побачивши мене, вона посміхнулася.

— О, навіть не спізнився. Вражаюче, — пожартувала вона.

Я гмикнув.

— Якщо ми хочемо перемагати, треба починати з дисципліни.

Ми зайшли всередину, і я одразу відчув, як мене огортає знайомий запах дерев'яного паркету й баскетбольного м'яча. Ми розігрілися, зробили кілька вправ на витривалість, і я помітив, що Мері не відстає. Вона бігала швидко, зосереджено, а її кидки ставали дедалі точнішими. Вона не просто прийшла мене підтримати — вона справді хотіла вдосконалюватися.

— Ти що, професійно займаєшся? — здивувався я після її чергового влучного триочкового.

— Просто добре вчуся у кращих, — підморгнула вона.

Я засміявся. Вона була неймовірною.

Мері

Коли я погодилася на ранкове тренування, то думала, що просто допоможу Стіву відволіктися. Але щойно ми зайшли до спортзалу, я відчула азарт. Я хотіла грати. Хотіла бути не просто підтримкою, а частиною цієї боротьби.

Стів працював на межі можливостей. Він кидав, відпрацьовував кожен рух, кожну комбінацію, і я бачила, що він не просто тренується — він змінюється. Він стає сильнішим.

— Думаю, у нас є шанс, — сказала я, ловлячи м'яч.

— Ми не просто маємо шанс. Ми виграємо, — впевнено відповів Стів.

І в той момент я повірила йому.

Стів

Тренер зібрав нас у залі перед вечірнім тренуванням. Він виглядав задоволеним, навіть трохи заінтригованим.

— У мене для вас новина, хлопці, — почав він, витримавши паузу. — До нас приєднається новий гравець. Знайомтеся — Алекс.

Двері відчинилися, і до зали впевненим кроком увійшов високий хлопець. Він не поспішав, рухався плавно, ніби вже відчував себе тут господарем. Його погляд швидко ковзнув по кожному з нас, оцінюючи, зважуючи. Це був не просто новачок. Це був гравець, який точно знав, чого хоче.

— Привіт, хлопці, — сказав він, посміхнувшись. Але його очі залишалися холодними, уважними.

Тренер поклав йому руку на плече.

— Алекс — сильний гравець, і я впевнений, що він допоможе нашій команді стати ще кращою, — сказав він.

Я схрестив руки на грудях, продовжуючи дивитися на новачка. Хто він насправді? Лідер чи суперник? Скоро дізнаємося. Я уважно оглянув його. Високий, атлетичний, і явно не новачок у грі. Тренер оголосив, що ми сьогодні будемо працювати в парах, і не дивно, що мене поставили з Алексом.

— Давай подивимося, хто кого, — сказав він, підкидаючи м’яч.

І ми почали. Алекс був швидким, технічним, і що найгірше — він знав, як грати на публіку. Тренер хвалив його кожен другий кидок, і в якийсь момент я відчув, що всі погляди звернені саме на нього. Але це ще не все.

На перерві я побачив, як Алекс підійшов до Мері.

— Ти підтримуєш команду, так? — його тон був непростий. Він знав, що я дивлюсь.

Мері кивнула, але помітно напружилась.

— Це круто. Думаю, я теж не проти такої підтримки, — сказав він і глянув просто на мене.

Я завмер. Це що, жарт? Він спеціально це робить?

Мері

Я не могла повірити своїм вухам. Алекс відкрито намагався зачепити Стіва, використовуючи мене. Але я не дала йому цього задоволення.

— Вибач, але я вже підтримую найкращого гравця, — відповіла я.

Алекс здивовано підняв брови.

Стів

Я очікував, що розлютіюсь, що захочу йому щось довести. Але коли почув відповідь Мері, я зрозумів, що мені не треба нічого доводити.

Я підійшов ближче, обійняв її за плечі й усміхнувся.

— У мене найкраща дівчина. І вона не просто підтримка. Вона частина нашої перемоги.

Алекс відверто не очікував такого повороту. Він думав, що зможе мене розлютити. Але замість цього я тільки відчув ще більше впевненості.

— Побачимося на полі, — сказав я і повернувся до гри.

Мені більше не потрібно було боротися за лідерство словами. Я доведу все своєю грою.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 46 47 48 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Любов & Рукавичка, Стейсі Мур», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Любов & Рукавичка, Стейсі Мур» жанру - 💛 Молодіжна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Любов & Рукавичка, Стейсі Мур"