Читати книгу - "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника"

— А даремно, — завважив «Ягд».

— Він висловлює свою власну думку? — поцікавився клон у Налгате, киваючи на аґента.

— Він говорить від мого імені, — захистила того Знаюча. — Невже Преподобні сестри схвалили ваше повстання?

— Ми довго готувалися і нагромадили великі сили. Мозок поселення зараз погано працює, ми захопимо «Починання» і літаючі машини, а потім рушимо до центрального поселення. Нас багато! Вся Єсіхі стане нашою.

— Чому ви не запитали Старшу сестру, коли ухвалювали рішення?

— Підземне місто далеко, і якщо б ми пішли питати дозволу, то мозок «Починання» знову зміг би керувати поліцейськими роботами. А зараз усі роботи мертві, а Джи Тау і помічників шерифа небагато. Ми без великих втрат захопимо купол. Ми маємо своїх роботів, і в нас є пістолети.

— Яке твоє ім'я, брате? — запитав клона Гумм.

— Я — Тінх, брате. Я тепер командувач над всіма братами з рудника «Скелястий».

— А де командир Могр?

— Він загинув у бою з роботами Джи Тау. Він бився, як герой!

— Горе нам! — сказав Гумм.

— Але ж ми перемогли роботів.

— Горе і тобі, брате!

— Але ж…

— З інших планет надішлють сто, потім тисячу бойових роботів, як ви тоді будете діяти?

— Ніяких роботів надсилати не будуть, — втрутився аґент. — На купол спрямують лінійний психотронний пригнічувач, а копальні заллють проникаючим отруйним газом. Дешево і ефективно.

— Звідки ти це знаєш, напівкровко? — Тінх зміряв «Ягда» підозрілим поглядом.

— Я бачив, як придушували повстання на Тіронії, клоне. Там спецназ Четвертого флоту за двадцять хвилин відіслав до вашого Велудумана тридцять тисяч таких дурнів, як ти.

— Я тобі не вірю. Вони не застосують отруту. Якщо вони отруять рудники, то не зможуть потім видобувати камені.

— Ви як діти, верзете казна-що, — аґент присів на виступ скелі. — Надаю довідку спеціально для повстанців-чайників. Бойовий армійський токсин стає абсолютно безпечним через вісім годин після застосування. Одночасно він консервує трупи і при цьому вбиває гнилісні бактерії. Дуже зручно: поки роботи вивезуть з рудників і спалять те, що від вас залишиться, мине три-чотири доби. Звичайні мертвяки до того часу вже почали б розкладатися і забруднювати копальні трупною отрутою. А тіла вбитих армійським токсином можуть лежати цілий тиждень і не смердіти. Все продумано.

— Треба зупинити повстання, — запропонувала Налгате.

— Пізно, — похитав головою другий клон. — Ми вбили техніків і головного оператора «Скелястого». Зараз вісімсот братів і дванадцять наших роботів прямують до поселення з боку копальні «Першої». Вони вбивають усіх, окрім клонів і напівкровок. Ними керують головний проповідник Салур і технік Дімонт із «Першої».

— Нам потрібно йти до Підземного міста, — сказав «Ягд».

— Вам потрібно йти до міста, сестро? — Тінх уже не помічав аґента.

— Так.

— Це не важко організувати, Преподобна. Ми з братом доставимо вас на глибинні рівні й дамо вам надійного транспортного робота.

Від копальні «Першої» до купола поселення «Благословенне починання» будівельники минулого проклали широку магістраль. Пізніше її закрили напівкруглою титановою покрівлею і наповнили цей зовнішній тунель земним повітрям. Всередині він заріс магазинами, сервісними терміналами, стоянками мотомодулів, придорожніми кафе, і його називали просто Трасою. Повсталі клони йшли нею, залишаючи після себе уламки і мертві тіла природнонароджених. Законослухняні громадяни в паніці тікали від лютої орди, яка насувалася на поселення. На підході до купола старший шериф О'Коннор за допомогою роботів споруджував захисний бар'єр. Боєздатність поліцейських кіборґів відновили, їх висунули за лінію бар'єру. Над роботами звисали прозорі кабінки вимкненого монорельсу. В них шериф розмістив своїх помічників-людей, озброєних гранатометами і вогнепальною зброєю. Він розраховував на те, що затримає тут клонів на годину-півтори, до того часу, поки прибудуть військові з бази Гардік. Полковник делла Варда також обіцяв допомогу від антиповстанських підрозділів Джи Тау протягом години.

Як тільки клони наблизились до бар'єру на відстань ста метрів, поліцейські роботи увімкнули акустичні й електронні пригнічувачі. На останні надії було мало. Шерифам уже доповіли, що клони навчилися вимикати свої контрольні імплантани. Проте акустична атака виявилася вдалою: натовп руйнівників порідшав. На моніторах можна було побачити, як частина повстанців біжить назад, до рудничних шлюзів «Першої». Проте це був останній успіх О'Коннора.

Клони начепили звукоізолюючі шоломи й відправили на штурм бар'єру своїх роботів. Техніки повсталих встановили на роботів броню і портативні кінетичні гармати, зняті з переможених кіборґів Джи Тау. Першим пострілом однієї з гармат двохсоткілограмового поліцейського кіборґа відкинуло метрів на десять, знесло і охоронців бар'єру, і сам бар'єр. Шматок розбитого титанового щита відірвав стегно старшому шерифові. О'Коннор відійшов до предків через сімдесят три секунди. В останню хвилину життя він думав про секс-службовця клонку Зару, від гарячого і слухняного тіла якої лише сорок хвилин тому його відірвав сигнал тривоги.

Другий постріл пробив шлюзову плиту купола і зруйнував його внутрішні перегородки. Автоматика миттєво вимкнула освітлення Траси і шлюзів. Поселення огорнула пітьма. Серед захисників «Благословенного починання» почалась паніка. Гармати тим часом продовжували руйнувати купол. Кожен постріл прошивав його конструкцію на чверть діаметра. У великі рвані дірки проникло кідронійське повітря. Його особливий «грибний» запах розповзся коридорами нижніх поверхів. Люди поспіхом замикалися в герметизованих блоках житлових секторів, одягали комбінезони й шоломи з фільтрами. Окремі сегменти автоматика герметизувала, не чекаючи команд керуючого мозку.

Клони увірвалися до купола нищівною навалою. Вони добивали поранених плазмовими різаками, проломлювали черепи залізними прутами і не жаліли нікого. Навіть напівкровок. Вони не викрикували переможних гасел і не співали шахтарських пісень. У жахливому мовчанні, діловито, цілеспрямовано й урочисто вони відбирали життя у своїх творців і господарів. У тих, котрих вважали осквернителями найвеличнішої із справ Велудумана — творіння свідомого життя, здатного обирати поміж добром і злом.

Один із клонських загонів просувався до офісу Джи Тау, другий сходу атакував контрольно-інформаційний центр поселення, де заховалися вцілілі поліцейські й техніки з команди делла Варди, які намагалися відновити роботу мозку. Центр захищала оболонка з тартанових плит, а в техніків знайшлася зброя більш потужна, аніж кульові пістолети. Вони плаганами спалили групу особливо винахідливих клонів, які намагалися проникнути до центру через вентиляційні й технічні колодязі. Повсталі тимчасово припинили атаку й перегрупувалися.

До дверей центру вони вислали гусеничного робота, озброєного кінетичною гарматою. Зім'явши тіла вбитих, він проїхався «г»-подібним коридором. Лобову частину і катки робота захищала саморобна броня, зібрана клонами із силових ребер корпусу великого прохідного танка. Робот пройшов поворот і насувався на двері безповоротно, як стародавній таран на ворота фортеці. Захисники центру несподівано відкрили одне із дверних полотен і спрямували на робота