Читати книгу - "Марсіянин"

Це була не просто розкіш., штучна гравітація підтримувала їх фізичний стан. Без неї вони б заледве могли стояти на ногах впродовж першого тижня на Марсі. Регулярні вправи могли підтримувати серце та кістки здоровими, але жодна вправа не забезпечила б повну працездатність з Сола 1.

Через те, що човен вже був створений таким, вони використали цю систему і на зворотному шляху.

Джогансен сиділа на своєму місці. Ллюїс сіла поряд, а Фоґель та Мартінез ширяли поблизу. Копія даних містила листи і відео з дому. Це була важлива подія дня.

- Вже є? - спитав Бек входячи на міст.

- Майже, - сказа Джогансен. - 98%.

- Виглядаєш веселим, Мартінезе, - сказав Бек.

- Моєму синові сповнилось три учора, - Мартінез промінився радістю. - Мають прийти світлини з уродин. А тобі?

- Нічого цікавого, - сказав Бек. - Експертні оцінки моєї статті, яку я написа кілька років тому.

- Готово, - сказала Джогансен. - Усі особисті е-листи розпаковані на ваші лептопи. Також є оновлення телеметрії для Фоґеля та оновлення системи для мене. Хм… ще є голосове повідомлення для усієї команди.

Вона глянула через плече на Ллюїс.

Ллюїс знизала плечима:

- Відтвори його.

Джогансен відкрила повідомлення та відкинулась на спинку фотеля.

- Гермесе, це Мітч Гендерсон, - почалось повідомлення.

- Гендерсон? - сказав Мартінез здивовано. - Говорить напрямки до нас без оператора зв’язку?

Ллюїс підняла руку на знак тиші.

- Є деякі новини, - вів далі голос Мітча. - Якось обережно виразити це не вдасться - Марк Уотні все ще живий.

Джогансен скрикнула.

- Що… - затинаючись почав Бек.

Фоґель завмер з відкритим ротом та виразом шоку на обличчі.

Мартінез подивився на Ллюїс. Вона нахилилась уперед та щипала підборіддя.

- Я знаю, що це несподіванка, - продовжив Мітч. - Також знаю, що у вас буде багато питань. Ми дамо на них відповіді. Але на цей мент я дам вам лише основне. Він живий і здоровий. Ми дізнались два місяці тому і вирішили не розказувати вам. Ми навіть цензурували особисті повідомлення. Я був категорично проти цього. Тепер ми можемо сказати вам, тому що нарешті встановили зв’язок з ним і маємо прийнятний план порятунку. Кажучи коротко, його забере Арес 4 за допомогою зміненого МПЧ. Ми надамо вам повний опис того, що сталось, але це точно не ваша провина. Марк наголошував на цьому у кожному повідомленні. Просто не пощастило. Не поспішайте, маєте перетравити це. Ваш науковий розклад на завтра очищено. Надсилайте нам усі ваші питання, ми відповімо на них. Кінець повідомлення.

Після завершення повідомлення на мості настала повна тиша.

- Він… Він живий? - сказав Мартінез та посміхнувся.

Фоґель радісно кивнув.

- Він живий.

Джогансен витріщалась на свій екран не в змозі повірити.

- Святі яйця! - сміявся Бек. - Святі яйця! Капітане! Він живий!

- Я залишила його, - тихо сказала Ллюїс.

Коли команда побачила невтішний вираз обличчя капітана, святкування враз припинилось.

- Але ж, - почав Бек. - Ми всі залишили…

- Ви виконували накази, - перервала його Ллюїс. - Я покинула його. У безплідній, недосяжній, забутій Богом пустелі.

Бек благально подивився на Мартінеза. Мартінез очинив рота, але не міг віднайти потрібних слів.

Ллюїс попленталася з моста.

Працівники “Дейьо Пластікс” працювали у дві змін щоб щоб завершити полотно для Габа. Ходили чутки і про третю зміну, якщо НАСА знову збільшить замовлення. Ніхто не сперечався. Оплата понаднормових годин була вражаючою, а фінансування необмеженим.

Плетене вуглецеве полотно повільно йшло через прес, котрий обкладав його з обох боків полімерними листами. Завершений матеріал складали учетверо і склеювали докупи. Отриманий таким чином товстий лист укривали м’якою смолою і доправляли у гаряче приміщення.

Тепер, коли НАСА може говорити зі мною, вони достобіса базікають.

Їм потрібні постійні оновлення щодо стану кожної системи Габу, а ще у них повна кімната людей, які намагаються у найменших деталях піклуватись про мої рослини. А це ж так чудово мати купу бовдурів на Землі, котрі говорять мені, ботаніку, як вирощувати городину.

Більшою частиною я їх ігнорую. Не хочу видатись зарозумілим, але я найкращий ботанік цієї планети.

Великий додаток: е-листи! Просто як у добрі часи на Гемресі, я отримую дампи даних. Звісно, вони містять е-листи від друзів і родини, та НАСА надсилає ще вибрані повідомлення від громадськості. Мені писали рок-зірки, спортовці, актори та актриси, і навть президент.

Один лист прийшов з моєї альма-матер, Університету Чикаґо. Вони кажуть, що раз я вже вирощую десь рослини, значить я офіційно “колонізував” це місце. Отже технічно я колонізував Марс.

Отак тобі, Ніле Армстронге!

Найкращий прийшов від моєї нені. Саме такий, про який ви могли подумати: слава Богу, ти живий. тримайся, не