Читати книгу - "Завтра буде вчора, Мар'яна Доля"

— Добре-добре, я буду порядним та законослухняним, — пробурмотів він, вирулюючи на вулицю, яка в тому, реальному світі була досить пожвавленою, а в Залишеному — виглядала самотньою без численних автівок. Лише двоє велосипедистів у капронових бейсболках, насунутих низько на носи, загальмували біля узбіччя та провели нас поглядом. Та рудий кіт , що взявся було переходити дорогу, рвонув назад, злякавшись гуркоту мотору.

І знову над центральною вулицею маленького залишеного більшістю мешканців містечка запанував сонний, немов притрушений пилом, липневий полудень...