Читати книгу - "Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар"

     Пройшовши дезінфекцію, хлопець одразу сів на місце мехвода і почав активацію двигунів. За кілька хвилин на борт піднявся і Журт. Більше їм тут робити було нічого. 

        А тому Фіск мовчки повернув БТР у бік повалених дерев, які ще кілька днів тому були лісом. У деяких місцях йому доводилося вмикати понижену передачу, оскільки шар попелу сягав півметра. І він був вельми слизьким, і протектори часом просто ковзали по ньому.

Повертатися підлітки вирішили трохи іншою дорогою, оскільки потрапити знову на стадо крошотів не хотілося. Через це доведеться їм зробити гак у десяток кілометрів, але так було безпечніше.

        Журт, одразу після того, як піднявся на борт, зайнявся спорудженням стабілізатора і перехідника, щоб у майбутньому можна було підключити стартовий конденсатор для зарядки накопичувачів БТР-а. Маарі весь цей час контролювала сенсори БТР-а, а тому першою помітила, що в їхній бік наближається літальний апарат.  

        - Фіск, до нас рухається непізнаний літальний апарат.- вигукнула вона одразу. Сенсори дальнього виявлення фіксували цілі на відстані до п'ятдесяти кілометрів. Проблема з ними була лише одна - вони були старими і більшість сучасної військової літальної техніки ними не визначалася. 

- Давай на місце стрілка про всяк випадок,- відповів Фіск і одразу ж врубив усі шість двигунів, рвонувши напряму до річки. Щоб не знижувати швидкість, дрібні дерева Фіск просто зносив БТР, об'їжджаючи лише ті, які не зміг би проломити своєю масою БТР.

- Зрозуміла,- відповіла дівчина і, відстебнувшись, за три кроки опинилася біля стрілецької башти. - Ай,- вигукнула вона. Фіск одразу обернувся, через що БТР вильнув убік і боком ударився у велике дерево. Дівчину знову смикнуло в бік і вона ще раз ударилася головою. Сконцентрувавшись на управлінні, Фіск вивів зображення внутрішньої камери і побачив, що дівчина головою вдарилася об стінку, і в неї знову почалася кровотеча з розсічення на лобі.

          - Ти як? - запитав хлопець, намагаючись паралельно вести БТР. Зупинятися зараз не можна було в жодному разі.

          - Нормально, - відповіла дівчина, - усе добре, веди обережніше, - після цих слів Маарі полізла драбинкою до вежі.

           - Постараюся,- знову сконцентрувався на керуванні хлопець і погнав БТР до річки. Уже через двадцять секунд той на повній швидкості увірвався в річку. Від гідроудару всі на кілька секунд повисли в ременях, але, на щастя, ніхто не постраждав.

             Річка в цьому місці була всього близько чотирьохсот метрів завширшки, а тому, увімкнувши обидва водометні двигуни, хлопець швидко повів його до іншого берега. Коли вони вискочили з води, то невідомий літальний апарат був уже в межах прямої видимості.

           На голограмі відобразився стандартний військовий безпілотник п'ятого покоління.   Діти одразу полегшено видихнули, а наступної миті до них надійшов виклик загальним каналом зв'язку.

          - Діти? Ви звідки? - почули вони здивований жіночий голос. Фіск ледь матом не вилаявся. Це наскільки треба бути тупою, щоб у зоні, контрольованій зіургами, використовувати цивільний канал зв'язку

          - З дитячого будинку,- вимовив Фіск і, не зупиняючись, погнав БТР у ліс.

          - Є хтось дорослий серед вас? - запитала жінка.

           - Якби був би, то я не говорив би з вами,- вимовив Фіск, ледве стримуючись, щоб не висловити невідомій дамочці, що він про неї думає.

- Вам треба терміново в сховище. Наказую вам напр...- тут сигнал почав зникати, а за секунду безпілотник зник у спалаху вибуху. З неба опустився глайдер зіургів і попрямував прямо слідом за ними.

            - Сука, через неї нас засікли,- крикнув Фіск і в наступний момент він рвонув БТР вправо. Як виявилося, вчасно, у тому місці, в якому вони мали проїхати, якби він не здійснив маневр, стався вибух. На мить Фіск задумався про те, чому він вильнув праворуч, але так і не зрозумів, звідки прийшла йому ця думка, та й не про це зараз треба було думати. 

            Маарі тим часом відкрила вогонь у відповідь. На її подив, уже четвертий постріл влучив прямо глайдеру, який з якоїсь причини був без псіонічного щита. 

          Від нього на всі боки розлетілися шматки плоті. Але сам глайдер не впав, він почав пірнати носом, і загалом нестійко тримати курс, але він все одно продовжив переслідування, продовжуючи стріляти.

          Наступної миті корму БТР немов підкинуло на кілька метрів у повітря. Датчики показали пробиття двох задніх коліс, але вже за секунду всі дірки були залатані і тиск у колесах відновлено. 

          Фіск знову різко повернув убік, через що Журт вдарився рукою, якою допомагав собі втриматися об стінку, після чого голосно закричав від болю. Хлопець, намагаючись не звертати уваги на крики Журта, продовжив керування.

             - Маарі, зараз,- раптово для самого себе крикнув він, і Маарі вистрілила по підбитому глайдеру. Цього разу влучання було фатальним для нього. Але й дітям не пощастило. Глайдер упав прямо на дах БТР-а, і за мить стався вибух. - Бляяяяяядь. - по всьому БТР спалахнуло аварійне червоне освітлення і завили зумери, що сигналізують про пошкодження.

            - Зі мною все гаразд,- вимовила заплутаним голосом Маарі. Те, що з нею не все гаразд, Фіск зрозумів одразу, але й зупинитися і допомогти їй він не міг. Треба було йти звідси якомога швидше, де один глайдер, там можуть бути й інші. Маарі була найближче до вибуху в стрілецькій башті і, судячи з усього, отримала сильний струс мозку.

              - Я теж,- вимовив Журт. Його голос був хрипким і слабким, але чіткішим, ніж у Маарі. Журт не був у порядку. Його права рука була вигнута під неправильним кутом, та й кров із вух і очей свідчила про те, що він дістав сильний струс мозку.

              Намагаючись не звертати уваги на свої травми і кров, що текла з носа і вух, Фіск продовжив гнати БТР. Лише через десять хвилин, коли вони опинилися під покровом багатовікових стометрових дерев, він вирішив зробити зупинку для оцінки пошкоджень, та й обробити травми їм не завадило б.