Читати книгу - "Лабіринти. Частина 1, Крістіна Таченко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
“My girl my girl don`t lie to me.
Tell me where did you sleep last night?
Nirvana “Where did you sleep last night?”
Макс повернуся до кімнати Віти через декілька хвилин, щоб запитати чи їй нічого не потрібно, але не знайшовши її там, побіг шукати. По дорозі він зустрів правительку Ельфів.
- Ти не знаєш, де Віта? Вона зникла!- з острахом сказав Максим.
Ар'я засміялась.
- Знаю! Її забрав Аль до себе у будиночок.
- Аль? Який Аль? Це той ельф з крилами? Чому він її забрав? Чому мене ніхто не повідомив? - Макс відчутно розлютився.
- Максе, заспокойся! Аль знає спосіб як її повернути до життя, і як зцілити. Крім нього ніхто тут їй не допоможе. До того ж там, у його будиночку, її не знайде ні Лев, ні Чорне Братство.
- Але це нечувано ось так забирати її, не попередивши мене!
- Максе, чому тебе ми мали попереджати?
- До цього моменту мене попереджали про усе, що стосується Віти!
- У тобі зараз грає ревніть та гордість. Іди, заспокойся... А як прийдеш до тями, то ми поговоримо в спокійній обстановці, - сказала ельфійка, підмигнувши йому.
Макс відкрив рота, щоб заперечити, але його зупинив гучний голос сурм, що лунали на вулиці.
- Що це? - здивовано запитав хлопець.
Ар'я за мить була біля вікна, а потім побігла до дверей.
- Коханий мій повернувся з поля бою!
Максим побіг за нею. Він вперше почув, що у неї був коханий та ще й воїн!
Святкування у палаці було справжнім видовищем. Великі зали були прикрашені яскравими тканинами, які переливались золотими й срібними нитками, відбиваючи світло величезних канделябрів. Повітря наповнювалося ароматом квітів, що були розкидані по всіх кутах палацу і чудовим запахом їжі, що подаваласявалася на багатьох великих столах. Вино та ель лилися рікою, розливаючи свою солодку прохолоду в келихи ельфів і гостей.
Ар'я, з радістю у серці, майже весь вечір не відходила від Юліана, володаря ельфів. Вона ніжно поклала голову на його плече, відчуваючи тепло і безпеку поруч з ним. Він нарешті повернувся живий і здоровий і це було найбільше щастя для неї. В її очах відображалась безмежна вдячність за те, що її чоловік повернувся переможцем після важкої війни з орками.
На святі панувала атмосфера величезної радості, хоч це була не перша перемога, здобута ельфами під керівництвом Юліана. Воїни, які повернулися з битви, отримували почесні подарунки та визнання. Про їхні подвиги співали в прекрасних піснях ельфійки, чиї голоси лунали, як ангельська музика, заповнюючи зали. Гра на музичних інструментах, що лунала від майстерних музикантів, додавала урочистості цій чудовій події. Всі гості танцювали та раділи.
Ар'я запросила на святкування усіх Хранителів Світлого Порталу і вони зібралися разом, покинувши свої справи. Серед гостей був Макс, який нарешті зустрів вікінга Ейріка. Знайомство пройшло у дружній атмосфері. Всі були раді бачити один одного після тривалої відсутності. Цей вечір став справжнім святом єдності і перемоги, але він також мав ще одну важливу мету: обговорити відкриття Чорного Порталу, що було заплановане Чорним Братством на післязавтра. Усі знали, що це буде ще одна важлива битва, що потребувала їхньої уваги та підготовки.
Святкування тривало до пізньої ночі, але навіть у веселому гомоні та музичних звуках кожен відчував тінь майбутньої загрози. Тому, незважаючи на радість перемоги, всі розуміли, що їх чекає новий виклик, і що об'єднані вони мають вистояти разом у майбутній битві.
Рада Хранителів зібралася в тронному залі.
- Що будемо робити з Чорним Порталом? У нас є якийсь план? - запитав Ейрік.
- Думаю, найкращий варіант - це увірватися в костел, у якому знаходиться Чорний портал, під час їхньої меси та забрати Віру, щоб вони не змогли виконати задумане, а потім знищити їх усіх! - промовила Ар'я
- А де Віта? - запитала Мелінда, нарешні помітивши її відсутність.
- Після контакту із Колодязем Таємниць вона погано почувається та зараз відновлює сили у будиночку Аля. - відповіла Ар'я.
- Розважається... - процідив розлючено Макс...
Мелінда округлила очі і подивилась на Макса.
- Ти ще не заспокоївся? - запитала у хлопця Ар’я.
- Як я можу заспокоїтись, якщо моя дівчина ТАМ, з іншим?! - вигукнув Макс.
- Почнемо з того, що офіційно вона не твоя дівчина, а лише подруга та людина, яку ти повинен захищати, бо ти є її ангелом-охоронцем. А по друге, Максе, це питання на даний момент не є надто важливим. Давай ти вирішиш його після того, як ми переможемо Чорне Братство.
- Гаразд, - прошипів Макс.
- А де знаходиться Чорний Портал? - запитав Ейрік ламаною українською.
Ковбой Джеймс з гордим виглядом відкрив карту і почав пояснювати.
- Моїм завданням останніх декілька місяців було віднайти Чорний Портал і я його знайшов! В Україні є невеличке місто Коломия. В ньому і знаходиться костел із Чорним Порталом. Туди вони усі з'їжжаються на меси. Прості люди, які ходять у той костел, думають, що це звичайна християнська церква, але це не так. Їхній ксьондз є одним із лідерів Чорного Порталу.
- Ти впевнений в цьому?
- Так, цілком. Я слідкував довгий час за деякими членами Чорного Братства.
- Похвально! - сказала Ар’я, а ковбой продовжив далі:
- Чорна месса, по всій вірогідності, планується післязавтра на шосту годину вечора. Нам усім там потрібно бути. І ще я думаю, що потрібно підключити іще деяких наших друзів-союзників, бо ми самі не справимось, адже Чорне Братство - могутня сила, яка знається і на магії. У них можуть бути темні союзники, яких ми не переможемо, якщо нас буде замало.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лабіринти. Частина 1, Крістіна Таченко», після закриття браузера.