Читати книгу - "Українське письменство"

Суди, судья, но проще, поскорей, Без мишуры, без ласки фарисейской,         Без защитительных речей.

Поету («Як ніч, насовується туча»). У виданні 1908 р. текст цієї поезії видрукувано з пропусками, що почасти з’ясовується цензурними міркуваннями, а почасти недбалістю редактора. Наш текст взято з «Зорі» за р. 1892.

На смерть М. В. Ковалевського. Микола Вас. Ковалевський (1841—1897) — приятель Драгоманова. Через нього ішла грошова допомога Драгоманову, якої він і був невтомним організатором.

Мати (з Некрасова). Варіант — у вид. 1883 р. рядок 10: Не затемряй їх ясного лиця. — Підзаголовок: з Некрасова — у вид. 1908 р. відсутній.

Потайні ученики — переклад з російської. Ось ця популярна в 70-х рр. поезія, приписувана так само, як і «К судьям», С. Бардиній:

Мы были там. Его распяли, А мы стояли в стороне И осторожно все молчали, Свои великие печали Храня в душе своей на дне. Его враги у нас спросили: «И в вас, должно быть, тот же дух — Ведь вы его друзьями были!» Мы отреклись, нас отпустили, И вдалеке пропел петух. Нам было слышно: умирая, Он все простил своим врагам. Он умер, их благословляя, Открыв убийце двери рая, — Но он простил ли и друзьям?

Бувай здоров (з Байрона). Порівняння перекладу М. Старицького — в нашій книзі: П. Куліш. Поезії. «Книгоспілка», стор. LIII—LVI.

Варіант з вид. 1881 р. (З давнього зшитку, ч. І).

1. Бувай здоров, краю, мій краю коханий

2. Твій берег в млі сизій зникає.

7. Ми ж пріч утікаєм… Прощай но, родино,

9. Година, другая… і — збліднеш ти зоре.

16. Поправка ред. У Старицького: Собака незрадна

26. Мені це, мій пане, не вада.

31. Там всі мої кревні, опріч тебе, пане,

32. Опріч тебе тільки — та Бога!

37. Що правда, мій джуро, то правдонька щира!

48. І цим болить серце недуже!

49. Кінець твого замку стоїть наша хата

50. Там жінка прощалась зі мною.

69. Поправка ред. У Старицького: завиє собака слух'яна

77. Ти ж лоно безкрайнє, вільнесеньке море

78. Мене розважатимеш, знаю.

«Кепкували з мого слова». У вид. 1908 р. цей вірш дано з деякими незначними відмінами. Перший рядок його: «Ой знущались з мого слова». Зовсім пропущено рядок п'ятий: «Озброялось в ясну крицю». Наш текст узятий із статті Л. Миловидова. — Листи М. П. Старицького до М. М. Коцюбинського (Україна, 1928, III, стор. 87—89).

Олена Пчілка. Псевдонім Ольги Петрівни Косач. Народ. в Гадячі на Полтавщині в дрібно-дворянській сім'ї 17 червня 1852 року. Училася в Києві в «образцовом пансионе благородных девиц» під доглядом свого старшого брата М. П. Драгоманова. Писати почала в 70-х рр. під