Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

728
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 483 484 485 ... 552
Перейти на сторінку:
На пароплаві
О дванадцятій, коли пароплав спить І «клюють носами» на вахті матроси, Чітко видзвонює металева мить І вечір смутний, як поранений альбатрос. О дванадцятій чиясь постать Тихо… од капітанської рубки До моєї каюти загадковим гостем: «Це я. Вийдіть, голубко». І от ми з вами На палубі слухаєм тишу. Я зосереджена, як далай-лама Ви – як божок Вішну, (Колись дитяча моя уява Малювала капітана З очима неодмінно синіми, А у цього чорні, як ночі на Яві І ще чорніші під ними тіні.) Ви розкажете мені про Суматру, Про далеку Індію, загадково-соняшну, (Чорної магії – золоту матір.) Про стару лихоманку, жовту, як соняшник. За кермою вирито яму води, Білі чайки віщують чиюсь розлуку. На дні річки живе водяник і ви стиснете мою руку. А потім згадаємо, як уперше Я на пароплав зійшла. Під ногами заскиглили старі трапи, Унизу сердито вода ревла — Здавалось – тигрові одрубали лапу. З капітанського містка, чужий і серйозний Ви накази оддавали скупо — І я смутна, як рослинка туберкульозна З повагою дивилась на ваш рупор. А потім на палубі засліпленій сонцем Ви до мене підійшли якось. «Я вам розкажу про Токіо й японців — Через два дні стаємо на якор». Тоді у берега біла піна Брюссельським мереживом сліпила очи. Ви пледом кутали мені спину, А я казала – «облиште, – не хочу». Пропливало багато плотів і барж, Ви капітан – з душею поета. (На дні річки водяний цар — Лежить у труні глазетовій.)
1 ... 483 484 485 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"