Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

727
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 487 488 489 ... 552
Перейти на сторінку:
стомлені плечі. Погляд у батька стає і суворий і ніжний. Жаль до старого і трохи любови на серці, може, примусять лишитись в містечку на тиждень. Мама стара вгощатиме рибою з перцем, кугіль пектиме і курку єдину заріже. Я – комсомолка, але не соромлюсь любови до тата. Тільки од болю нервово ламаю цигарки. Вечором тихим, як тигрова шкура смугастим мріяти буду про гомін, редакцію й Харків. Їхати буду на станцію в радісний вечір. Просто в обличчя липневий закоханий вітер. Треба повітря в гнилизну маленьких містечок, треба повітря! «Тато мій замучений і тихий…»
Тато мій замучений і тихий, Горбоносий стомлений єврей. Він од кашлю ледве-ледве диха І вночі шепоче: «вей, вей, вей». Все життя він марив лиш про спокій, А на скрипці скиглив у пивних, Пропливали каламутно роки На човнах дірявих, життьових. Але тато не згубив надії Про Сіон синяво-золотий. Каже він: «душа єврея мрійна В ньому мусить жити і рости». Каже він, що я чужа й далека, Бо мезузу й тору не люблю, Бо не марю про сіонську спеку, А в ячейку ввечері ходжу. Тату, тату. Ханаан далекий, Казка, мрія, вигадка чужа. Я працюю на заводі «Века» Й жовтенятко в мене дитинча. Я не знаю водів Іордану, Смутку кедрів і легенд старих Про Мойсея і верхи Ливану, І пісень про згаслих, неживих. А колись старе умре й потоне, І Сіон не буде голубим. Він зміняє колір на червоний І постука у комуни дім. А тепер я знать його не хочу, Ти ж мене, татусю, не клени. Хай твої, од сліз погаслі очи, А мої ж веселі і ясні. Я працюю на заводі «Века» Й жовтенятко в мене дитинча. Голубий Сіон мені далекий, Як легенда давня і чужа.
1 ... 487 488 489 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"