Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Флеш Рояль, Тала Тоцка 📚 - Українською

Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Флеш Рояль" автора Тала Тоцка. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 117
Перейти на сторінку:
Глава 13-1

Максим подивився на трубку, що лежала поруч. Хлопці затримувались, він вже другий тиждень не чув Діну. Ще трохи подумав, а потім подзвонив. Голос Діни звучав ... дивно.

  — Максику, у тебе з'явився для мене час, ти не зайнятий? — вона говорила незвично співуче. — У мене все класно, я вчусь танцювати стриптиз.

До Доміна не відразу дійшло, а поки він допетрав, його встигли послати у відомому напрямку і кинули трубку. Він витріщався на трубку і сподівався, що помилився номером. Чи не помилився?

— База торпедних катерів, рядова Арєєва ...

Рядова, мать твою, стриптиз, катери... Що там взагалі відбувається? Він сам відбився і зразу ж набрав Тимура. І всі десять хвилин, доки той їхав до будинку Діни, як останній дурень уявляв собі Влада в її квартирі. Але шоста цигарка це вже занадто.

Тимур відзвонився і лаконічно повідомив, що дівчата п'ють, а його шебутна алкоголічка набралася до безпам'ятства. Доміна душили гнів і сміх одночасно, і одночасно він шкодував, що не може бачити цього цирку.

— Скільки вони випили, Тимур? — запитав він. Ворон з Пласким, що вже сиділи за столом навпроти, перезирнулися.

— Одну пляшку, — Тимур був здивований запитанням. — Та скільки їм там треба, Макс!

Домін ледь втримався, щоб не запитати про стриптиз. Ні до чого це знати Тимуру.

— Вона щось ще говорила? Діна?

Тимур підозріло зам'явся.

— Лаялась. На тебе. Сказала, що вона тебе ...

— Послала, — закінчив невдоволено Домін, — це я і без тебе знаю.

Хлопці перезирнулись ще раз, Плаский заржав, Ворон співчутливо махнув рукою.

— Не звертай уваги, моя як нап'ється з подружками, кожен раз мені дзвонить сказати, що вона мене кидає.

— Я сам їй зателефонував, — уточнив Домін. Плаский продовжував ржати. Макс недобре на нього глянув, потім перевів погляд на Ворона. — І що потім?

— Нічого, — засміявся той, — я потім її забираю і вона мене ще по дорозі встигає кілька разів покинути. А як проспиться, головне з ранку відразу вибачитися.

 — За що? — підняв брови Домін.

 — Я вважаю за краще не знати, — серйозно відповів Ворон, — просто вибачитися і все.

Під'їхала запрошуюча сторона, далі за списком значились сауна з дівчатами і ресторан.

— Я пас, — підняв руки Ворон.

«Мабуть, я теж», — подумав Максим. Вголос він сказав:

— В сауну не їдемо, — і відразу ж зупинив обурений протест Плаского, — в готель потім собі повій замовиш.

І сам собі дивувався. На наступний день він весь час поглядав на годинник, поки не зрозумів, що вираховує, коли краще виїхати зі столиці, щоб встигнути до зміни. Виїхати вийшло пізніше, і до «Роялю» вони під'їжджали вже близько дванадцятої ночі. Ворон з Пласким мовчали і правильно робили.

Діна зраділа, коли його побачила, хоч і намагалась не подавати виду. Її очі так і променіли, хоча Макс і навісив на себе маску безпристрасної величі. Який дебіл поставив її на рулетку? А, Олексій... Підключив важку артилерію. Тимур вже встиг доповісти, що казино в глибоких мінусах і продовжує пірнати вниз. Та хіба не знайшлось нікого більш підходящого?

Вона взяла кульку і при цьому продовжувала дивитись на Максима, немов шукаючи підтримки, і тоді він підморгнув їй. А Діна зраділо спалахнула й закліпала очима. І скільки йому тепер чекати? Чому б усім цим людям не зникнути кудись? Рулеточний стіл цілком би його влаштував, він нічим не гірше дивана у вітальні Доміна.

Тепер Діна надовго застрягла на рулетці, треба ж, як хвацько його дівчинка перемогла всю цю зграю і продовжує вибивати найвдаліші номери. Молодець Олексій, поламав гру. Домін ще трохи постояв, осаджуючи занадто знахабнівших гравців, а потім вийшов з Тимуром. Потрібно багато обговорити, перш ніж він повернеться назад до Києва.

Його знайшов Олексій, і поки Максим слухав, його наповнював абсолютно тверезий, крижаний гнів. На себе за те, що навіть не спромігся розпитати Діну, коли вона мигцем згадала про якусь там хворобу, а він лише почув, що її мати виїхала, і Діна зараз живе сама. На Діну, яка готова була шукати підтримки у кого завгодно, аби тільки не у нього. На Олексія, який теж знав і мовчав. Адже Максим йому не за красиві очі доплачує, а за те, щоб він приглядав за Діною і доповідав Доміну, якщо щось дізнається.

Втім, той в будь-якому випадку прийшов би до Макса, де йому ще взяти такі гроші, причому у відкриту, з відома Діни? Весь цей час Максим ламав голову, як впхати більше грошей цій норовливій ​​дівчині, і Олексій довго примудрявся видавати їх під виглядом премій, лише останнім часом почав комизитись.

Звичайно, він мав рацію, дівчата працюють в парі, і платити Арєєвій в десять разів більше Смирнової Олексію не дозволяла совість. Тепер вона точно нікуди не дінеться, але спочатку Макс поговорить з цієї шанувальницею «Мартіні». Як там, рядова Арєєва?

Він ледве стримувався, поки вона відкладала в бік свій зошит, поки піднімалася і виходила з стафф-руму. А там просто підхопив за лікті і виніс з казино на вулицю, замахали його ці бесіди під прицілом чужих очей та вух.

— Чому, чому про те, що у тебе проблеми і тобі потрібні гроші я дізнаюся від Олексія? Чому я про це не знаю, Діна?

Він вдивлявся в її обличчя і розумів, що лютує зовсім не через гроші, не через її мовчання, а через те, що вся його броня знову плавиться й стікає, і незабаром там не те, що атомохід пройде, а ціла орбітальна станція. Він стає не просто вразливим, він стає ще й залежним.

А Діна зовсім не злякалась його пориву, звикає чи що? Вона лише глянула з-під довгих голчастих вій і неголосно сказала:

— Не кричи на мене. Що ти взагалі про мене знаєш, Максиме?

«Нічого. Нічого я не знаю, моя дівчинка, не тільки про тебе, а схоже й про себе ».

Та вголос він цього не сказав, притягнув до себе і уперся підборіддям в скроню. А вона підтяглася на носочках — мала, майже на голову нижче — обхопила його обличчя руками і поцілувала в щоку.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 48 49 50 ... 117
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Флеш Рояль, Тала Тоцка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Флеш Рояль, Тала Тоцка"