Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Устина - азовська відьма , Таня Мальована 📚 - Українською

Читати книгу - "Устина - азовська відьма , Таня Мальована"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Устина - азовська відьма" автора Таня Мальована. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 74
Перейти на сторінку:

Полотнина білої тканини полетіла десь під ліжко, а я почала активно перебирати цвіт, шукаючи один той самий.

Магія синій клубочком обплітала єдиний листочок із усіх, що зараз лежали на столі.

Моє лице прикрасила задоволена посмішка.

—Знайшла! — радісно вигукнула я повертаючись до Роха й демонструючи йому свою цінність.

—Молодець, а тепер може підемо поїмо? — Так просто запропонував кролик зістрибуючи з ліжка.

—Добре ходімо, продовжу ввечері вже без тебе вередуню, — зі смішинкою сказала я й заховала липу у кишеню сорочки, ще й перевірила чи щільно я закрила ґудзик. Рох тільки дивився на мої маніпуляції.

— Ти що велетню? — його стурбована мордочка якось не в’язалася з моїм настроєм.

— Та нічого, щось не так, але може здалося. Ходімо їсти, — сказав Рох.

— Ходімо! Ходімо вже.

Я не встигла підійти до дверей, як почула підозрілий тріск сили у кімнаті.

Озирнувшись я застигла від побаченого.

З кутка над ліжко розповзалася темрява велетенськими щупальцями, змітаючи усе на шляху. Вже виднівся розлом порталу й можна було розглядіти неясні постаті по той бік. Змушуючи себе рухатися, вхопила Роха під лапи й дряпонула геть, не слідкуючи що там у кімнаті. Бігати це дійсно дуже потрібне вміння.

Вибух пролунав коли ми були на останній сходинці. Від звуку я зашкопирталася та боляче вдарилася коліном, при падінні, але Роха не відпустила.

—Біжимо! — прокричав кролик.

Я тільки кивнула розуміючи, що в мене декілька секунд Володан жаліти не буде.

Якщо виживимо потім дізнаюся як він пройшов.

А зараз бігти.

Перша ціль вулиця, двері жбурнула силою й кинула блокуючи закляття, може хоч трохи стримує їх.

Мені в око втрапили двері зброярні, туди, а звідти у льох.

Якщо не знати до довго потрібно шукати плиту входу.

Квокчики на подвір’ї влаштували лемент і спішно змінювали мої сліди на траві, що вели до моєї схованки. Волоханці наїжилися й згуртувалися коло сходів ґанку готові захищати рідне подвір’я. Як виживимо віддячу.

А зараз скоріше у льох, відпустивши Роха, почала чаклувати й маскувати все довкола. Сподіваючись, що це дасть нам декілька хвилин. Мені потрібно відкрити портал. Портал крутилося в голові, але звуки вибуху збивати плетіння чарів. Натомість мене охопив жах. Вибухи ставали все сильніше, я не хотіла уявляти,  що там відбувається.

Але липке почуття страху розповзалося в середині, починаючи з серця і своїми довгими щупальцями дерлося все вище, легені, горло, ось вже занімів язик, потім заклякають руки, зціплюються пальці, а в останню чергу ноги. І ти вже оплетений цим бридким коконом і тільки й можеш здригатися від вибухів, що лунають навкруги, там на поверхні, а здається, що все ближче.

Міцніше притиснути до себе Роха і молитися, щоб це швидше скінчилося.

Магічний резерв у нього не вічний, та й усе колись закінчується.,

Нам головне протриматися ось ці хвилини, тільки триматися. Тоді я зможу сплести сітку порталу

—Не бійся, Рох, я с тобою, — прошепотіла я на вухо кроликові та ще міцніше вжалася  у  холодний кут льоху.

Кролик мовчав, тільки активно сопів.

Знов вибух цей зовсім близько, кам'яні крихти посипалися мені на голову й за комір, опалюючи шкіру холодом я скрикнула від жаху й міцніше вхопила Роха. Я не можу чаклувати, нічого не виходить, плетіння магії згасає тільки но я будую візерунок.

Легеньке світло прорізало пітьму льоху десь справа від мене. Дядько Осі з'явився в магічному світлі, він був весь у сажі й в роздертому одязі.

—Ледь знайшов. Ти тут усіх чарів накидала, — він уважно роздивлявся нас з Рохом.

—Живі й цілі, уже добре. Тепер слухай уважно. Я відчиню портал до твоїх, про кого подумаєш туди й потрапиш. За нас не хвилюйся, дім  так просто не здам.

Не встиг дядько Осі договорити, як пролунав ще один потужний вибух над нами і в льосі появилися промені вуличного світла загрозливої розрізаючи темряву.

—Хутко! — скомандував домовик й за моєю спиною з'явилося марево магії, він штовхнув нас із Рохом, не даючи оговтатися від переходу.

Я тільки почула ще один вибух і магічний вогонь, що лизнув стіни боляче вдарив по очам змушуючи замружитися.

—Устино! Рох! Як ви тут опинилися? — вигукнув Богдан, коли ми попали йому в обійми.

—Що трапилося? — важким голосом запитав хлопець, міцніше стискаючи руки на моїх плечах.

Я підняла очі на кохане обличчя й сльози потекли з новою силою. Дивно я за страхом не помічала, що плачу.

—Володан напав, — тільки й змогла сказати я як мене з головою накрила істерика.

1 ... 48 49 50 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Устина - азовська відьма , Таня Мальована», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Устина - азовська відьма , Таня Мальована"