Читати книгу - "Письменник, Руслан Баркалов"

Цю ідилію порушив неочікуваний дзвінок Юнти. Жінка висловлюючись вкрай нецензурно з грубим сленгом, поцікавилася «якого дідька» Роан не відповідає на її повідомлення. Вона також попередила, що після повернення додому його чекає дуже серйозна бесіда що до такого вчинку.

– Це по-перше. А по-друге: що ти робиш в Соренто? А ну відповідай, мерзотнику!

Роан мовчав. Він спокійно вислухав усі репліки своєї благовірної. А потім, його наче щось перемкнуло. І чоловік без тіни ненависті відповів:

– А тепер замовкни нарешті, і послухай мене! Я де захочу там буду відпочивати. Це не твої гроші і не твоя справа. Крім того, я маю право мати власний простір. І як що я вирішив побути один – значить така моя воля!

Він поклав трубку. Знову настала тиша. Ален зробила вигляд, що нічого нечула. Хоча чула вона повністю всю розмову. Однак, вирішила не показувати цього. Роан спокійно продовжував писати. Так, наче нічого не сталося. Все було як і раніше. І тільки відголоски дзвінка і розмови ще дзвеніли десь глибоко у підсвідомості.