Читати книгу - "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника"

— Там, швидше за все, вже нікого немає, — сказав він. — А в накопичувачі, відповідно, більше немає даних з «Уриїлу». Нас взули по повній програмі.

— А Вольск?

— Я думаю, вони забрали його з собою. Він їм нащось потрібний.

— А ми не потрібні?

— Треба віддати їм належне, Марков. Вони могли вбити нас будь-якої миті, але розіграли спектакль з атакою і вивели нас із гри. Подякуйте.

— Кому дякувати? Ґ'ормітам?

— Не знаю. Може, ящерам, а може, Матерям Піфії… Чи ще комусь, про кого ми не знаємо. Адже ми мало знаємо про далекий космос.

— Але ж ця атака…

— Так, звісно, ця атака. Вони пробили захист «скриньки» магнітором. Дуже ефективне рішення. Без такої атаки «скринька» могла ще довго чинити опір кіборґам… До речі, для прояснення ситуації: мій комунікатор уже три хвилини викликає по черзі Шайнар, Вольска і Некіча. Відмова, відмова, відмова. Вони скинули маски.

— І змилися.

— Ага. Саме так: змилися. Шкода Вольска. Непоганий хлопець.

— Непоганий.

— Може, й виживе.

— А ви даремно, сержанте, зв'язуєтеся з ними напряму, без фільтрів. Через комунікатор можна вбити. Акустичним пострілом, наприклад.

— Я ж вам кажу, детективе: якби вони хотіли нас вбити, то ми б з вами зараз лежали поряд із накопичувачем. Точніше, лежали б уже не ми, а…

— У принципі, сержанте, чи яке там ваше справжнє звання, це не наша з вами помилка. Я вам так скажу: якщо сам великий Ґрідас, незважаючи на інфу, яка була в його розпорядженні, довірився цій клонці…

— Довірився, не довірився… Це все наші з вами теоретичні міркування, детективе. Такі як Ґрідас ніколи не помиляються, навіть якщо вони дуже помиляються. Вони ж народилися непогрішними. Так уже в Імперії повелося, і цей черговий облом нічого не змінить у нашій системі, Марков. Ні-чо-го. Високородні лорди й адмірали звалять все це гівно на нас. На мене і на вас. І ви про це добре знаєте.

— Знаю, — погодився Марков.

Декілька довгих хвилин вони мовчали.

— Не відкликаються? — спитав детектив.

— Ні. Пілот дискоїда також у відмові. Або вони всі були з однієї банди, або…

— …там купа трупів.

— Друге ймовірніше. Мені якось складно уявити, що в загоні, нашвидкуруч зібраному зі співробітників трьох різних управлінь Служби, всі до єдиного змовилися.

— Так, мені таке теж складно уявити. А радник Гело?

— Він, правду кажучи, ніколи не відзначався кмітливістю. Інакше не сидів би на Кідронії одинадцять років. Це ж планета для лузерів.

Ще кілька хвилин біля залишків укава можна було почути лише шурхіт зрушеного вітром піску. Промені Абелари нагріли пустелю, і місцеве життя напружилось. Неприємного вигляду чорні рослини розправили свої колючі відростки, вбираючи тепло, що випромінювала руда зірка.

— Виходить так, що вони й самі не мали доступу до інформації з «Уриїлу»? — порушив мовчання тіронієць.

— Виходить, що не мали. Але дуже бажали її отримати.

— Вони спровокували Службу інформацією про сліди зламу супремусу.

— Скидається саме на це… Дозвіл на інспекцію «скриньки» отримати дуже складно. Майже неможливо. Ви уявляєте, детективе, яка інформація накопичилася там за сотню років.

— А без дозволу вони не могли?..

— Без санкції імператора вся сила бази Гардік була би кинута на захист «скриньки». Не такі ось застарілі укави, детективе, а сучасні суборбітальні штурмовики. Ніхто б не зміг наблизитися до тої печери навіть на три кілометри. Це ж заборонена зона, об'єкт категорії «п'ять А», один із найвищих ступенів захисту… А так «скриньку» обороняла лише її власна автоматика.

— Красива комбінація, — тіронієць присів на камінь поряд із Чандрасекаром.

— Погоджуюся.

— І як мені тепер титулувати вас, сержанте?

— Титулувати мене? Ось так і титулуйте. Сержантом. Сподіваюся, що після нашого сьогоднішнього фіаско мене не розжалують у капрали.

36

Підземний рівень резиденції Ради 23-ох

планети Піфії (11 КВ23:2), відомої також

як Магонія і Планета Жінок,

система зірки Рирі (Епсилон Ерідана).

25 семпрарія 416 року Ери Відновлення

П'ять величних жриць сиділи на узвишші в кінці вузької частини краплеподібної зали. Зала підсвічувалася синіми лампами і відкритим вогнем, що палав у металевих чашах. На тлі синьо-голубого мерехтіння жриці здавалися п'ятьма однаковими чорними силуетами. Ані облич, ані одягу Святих Матерів Магонії неможливо було роздивитись. Теслен привітався з владичицями планети кивком голови й також присів на м'які подушки троноподібної тумби. У неї було щось схоже на підлокітники, але не було бильця.

«Незручно», — констатував великий адмірал.

— Ми вітаємо тебе, Обраний Еарлане Теслене, на материнській планеті нашої раси, — почув він голос, але не зміг визначити, котра з п'яти владичиць звертається до нього. — Ми раді, що ця зустріч відбулася вчасно. Інакше й не могло бути. Всі терміни і виповнення часів вивірені поза нашими бажаннями, і Шляхи Всесвіту не залежать від нашої недосконалості.

— Воістину так, Святі Матері. Я також вітаю вас від імені братів древнього Ордену Стражів. У теперішню добу тотального засліплення зрячі повинні підтримувати одні одних.

— Ми почули тебе, Обраний.

— Багато століть тому, Святі Матері, наші провидці доходили до спільних висновків і спільно протистояли загрозам. Я не бачу причин, які би тепер завадили нашому порозумінню.

— Ми давно вивчаємо твій шлях, Обраний. Твої зовнішні діяння і твої слова, виголошені під тиском необхідності, не приховали від нас внутрішніх стежок твого духу. Ти протистояв лицемірам, дбав про поступ і не спаплюжив себе брехнею.

— Є багато імен, але тільки один Шлях. Так було за давніх часів, Святі Матері, так залишається і в часи нашого передстояння.

— Чи відомо тобі, Обраний, про події, які відбулися останніми днями у Секторі Кастора?

— Відомо, але без подробиць. Коли сто вісім стандартних годин тому «Капітан Паландо» зійшов з Темних Шляхів на лімесі «Смітсон Джет»[55], моя людина з Кідронії передала мені через Білі Камені повідомлення про початок заколоту. Але, як вам відомо, через Білі Камені не можна передати детальної інформації. Я був би вам вельми вдячний, Святі Матері, якби ви ввели мене у курс справ.

— Сестро Гітело, виконай прохання Обраного.

Із непомітної ніші вийшла висока на зріст молода жінка з виразними рисами обличчя і світлим волоссям, заплетеним у косу.

— Я Сестра Гітела, Обраний, — відрекомендувалась вона. — Я разом з іншими сестрами уповноважена Святими Матерями зберігати безпеку материнської планети. Десять днів тому на планетах Кідронії і Нола в Секторі Кастора відбулися події, які дещо змінили розклад політичних сил в Імперії. На Кідронії під час полювання на підводну тварину загинули командуючий Другим флотом і лідери консерваторів Рехинальдер, Унно і Атлопатек. В районі полювання невідомі підірвали потужний заряд. Імператор звинуватив у теракті