Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Покладіть її серед лілій 📚 - Українською

Читати книгу - "Покладіть її серед лілій"

525
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Покладіть її серед лілій" автора Джеймс Хедлі Чейз. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 83
Перейти на сторінку:
class="book">Він витягнув з кишені старий конверт, висипав туди попіл та поклав на край ванни, щоб і я його туди струшував.

— Судячи із записів у твоїй карточці, бебі, ти тут надовго.

Я вирішив спробувати.

— А ти би не хотів заробити якусь сотню доларів?

— І що я для цього маю зробити? — в його очах промайнула тривога.

— Та нічого особливого. Просто зателефонувати моєму другові.

— А що йому сказати?

Якось занадто швидко він це спитав. Я уважно його вивчав. Ні, так не піде — його видала глузлива посмішка. Він грався зі мною.

— Проїхали, — сказав я, зануривши у воду сигарету і поклавши мокрий недопалок у конверт. — Забудьмо про це. Краще подай мені рушник.

Він простягнув мені рушник.

— Не треба так зі мною, бебі. Від сотні баксів я би не відмовився. То який номер?

— Забудь.

Він сидів, з кривою посмішкою спостерігаючи за мною: сигарета затиснута між зубами.

— Можливо, ти би підняв ставки, — запропонував він. — Скажімо, за п’ятсот...

— Я ж кажу тобі — викинь це з голови, — сказав я, натягаючи піжаму. — Колись ми з тобою ще зустрінемося — на рівних. У цьому я чомусь переконаний.

— Гаразд, бебі. Мрій собі на здоров’я. Це тобі не зашкодить, — озвався він, відчиняючи двері й визираючи у коридор. — Виходь. Мені треба ще Хоппі купати.

У ванній напроти тепер було тихо. Після купання мені стало легше. Якби в мене була найменша можливість утекти звідси, я би, без сумніву, нею скористався. Але вирішив бути терплячим. Навмисне йшов дуже повільно, опираючись на руку Бленда. Чим слабкішим я йому видаватимуся, тим більше здивую, коли дійде до невеличкої вистави.

Я влігся у ліжко й смиренно дозволив Блендові замкнути наручник на моєму зап’ясті.

Хоппер приймати ванну відмовився.

— Так не піде, бебі, — докірливо мовив Бленд. — Мусиш сьогодні виглядати охайно. Об одинадцятій — офіційний візит. Коронер Лессвейз має намір поговорити з тобою.

Поглянувши на мене, він вишкірився.

— Із тобою також поговорять. Раз на місяць члени муніципальної ради приходять поглянути на психів. Не так, аби вони звертали увагу на те, що їм кажуть усі схиблені, однак приходять — а часом навіть і слухають. Але, Хоппі, не розповідай їм оту свою дурню про вбивство: вони вже багато разів це чули. Розкажи їм краще про те, що ти — просто один з багатьох ненормальних. Таке тобі точно не зашкодить.

Він умовив Хоппера вилізти з ліжка, і вони разом почимчикували у ванну кімнату. Так я залишився сам. Лежав у ліжку, витріщаючись на шість поперечних ліній на протилежній стіні, й напружено розмірковував. Отож, сюди прийде коронер Лессвейз. Це вже щось. Як казав Бленд, мало сенсу в тому, щоб розповісти Лессвейзу про причетність Зальцера до смерті Юдори Дрю. Це прозвучало б надто вже неймовірно. Але принаймні він мав би над чим замислитись. І вперше відтоді, як я потрапив у цю халепу, в мене виникла хоч якась надія.

Раптом я побачив, що двері повільно відчиняються, але за ними нікого не було. Вони відчинилися навстіж. Я подався вперед, щоб розгледіти хоч щось у порожньому коридорі. Спочатку вирішив, що це вітер їх розчахнув, але згадав, як клацнув замок, коли Бленд із Хоппером виходили.

Вичекав, дивлячись на відчинені двері, й прислухався. Нічого. Жодного руху чи звуку, але, позаяк був упевнений, що двері таки хтось відчинив, раптово мені стало лячно.

Минула вічність, перш ніж я почув шерех паперу. В цілковитій тиші це прозвучало, мов удар грому. Тоді зауважив якийсь рух і помітив жінку.

Вона стояла у дверях, тримаючи в руці паперовий пакетик, і в її вицвілих очах застиг тупий, бездумний вираз. Поглянула на мене, як на меблі, а рука пошукала щось у пакетику. Так, це справді була вона — жінка, котра обожнює чорнослив. Більше того, вона й зараз його жувала!

Ми довго дивились одне на одного. Її щелепи рухалися повільно та ритмічно, і зуби перемелювали сливи. Вона була щаслива й радісна — мов корова, яка жує траву.

— Привіт! — озвався я до неї, однак мене здивувало, що голос мій такий хрипкий. Товсті пальці жінки знову намацали сливку, витягли її і піднесли до очей для огляду.

— Ви містер Меллой, правда? — сказала вона так ввічливо, наче дружина пастора, котра вітає нового парафіянина.

— Так, це справді я, — відповів. — Під час нашої останньої зустрічі нам не пощастило заприязнитись. А ви хто?

Ще мить вона продовжувала жувати, потім виплюнула кісточку в підставлену долоню і вкинула її назад у пакет.

— Я — місіс Зальцер, — відповіла.

Мені слід було відразу здогадатися — вона не могла бути ніким іншим.

— Мені негоже питати таке особисте, — сказав я, — але чи подобається вам ваш чоловік, місіс Зальцер?

Туманний погляд поступився місцем здивованому, котрий, своєю чергою, змінився тихою гордістю.

— Доктор Зальцер — дуже хороша людина. В усьому світі нема йому рівних! — додала вона, продемонструвавши мені своє кругле, м’яке підборіддя.

— Шкода: вам його не вистачатиме. Навіть у найпрогресивніших в’язницях чоловіків тримають окремо від жінок.

Туманний вираз знову повернувся на її обличчя.

— Не розумію, про що ви...

— А мали б розуміти. Якщо вашого чоловіка не помістять у газову камеру, то він отримає не менш як двадцять

1 ... 48 49 50 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покладіть її серед лілій», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Покладіть її серед лілій"