Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні 📚 - Українською

Читати книгу - "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні"

338
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні" автора Олексій Анатолійович Кононенко. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 57
Перейти на сторінку:

– Куме, як ви думаєте, чи може сімдесятип’ятирічний чоловік мати дитину?

– Може, куме, якщо має молодого сусіда і той зголоситься.


Кум з кумою у ліжку. Дзвонить телефон. Кума знімає трубку:

– Алло… Так. Гаразд…

– Хто дзвонив? – запитує кум.

– Та мій чоловік.

– І що ж він хотів?

– Пусте… Сказав, що затримується, оскільки грає з тобою у шахи.


– Кумонько, відгадай загадку: вранці на двох, вдень на трьох, ввечері – на чотирьох?

– Мій чоловік в день зарплати!


– Прийшов я сьогодні додому, куме, та й кажу до жінки: «Ти знаєш, жінко, що верблюд може вісім днів робити і нічого не пити?»

– А що відповіла твоя жінка?

– Сказала, що такого знає верблюда, який вісім днів п’є і нічого не робить.


– Кумонько, як ти можеш так зраджувати своєму чоловікові?

– Як і всі. А що, ти знаєш інший спосіб?


– Чому це у куми чоловік, як чоловік; коли вже й п’є, то з розумом, а ти?

– Я теж починаю пити з розумом, а потім хтозна де він і дівається.


Чоловік з жінкою сидять поруч у гостях у кума. Кум пропонує випити по чарці горілки, а чоловік виказує:

– Не п’ю!

Коли жінка вийшла, чоловік поспішно сказав:

– Куме, ану повтори те, що ти говорив раніше!


– Знаєш, кумо, твій Петро біля магазину п’яний лежить.

– Цього не може бути, – заперечила кума. – Якщо він п’яний, то лежати не буде: він тоді або свариться, або б’ється.


Лежить кума з кумом у постелі. Раптом – дзвінок. Прийшов чоловік.

– Мені тебе нема куди сховати, куме, залишайся у ліжку і лежи тихенько під ковдрою. Може пронесе.

Наступила ніч. Чоловік лягає в ліжко і раптом помічає, що з-під ковдри стирчить шість ніг.

– Жінко, а звідки це у нас шість ніг?

– Як це шість? Порахуй краще!

Чоловік встає з ліжка, рахує:

– Раз, два, три, чотири… Хм, і справді, чотири… Значить, здалося…


Кум Іван читає в газеті: «Контракт з футболістом на 10 мільйонів доларів!» Переводить погляд на Василя, який готує уроки…

– Ну що ти мучиш той задачник?! Краще йшов би у футбол пограв!


Чоловік несподівано повертається з відрядження. Дружина ховає кума у шафу. Чоловік роздягається, відчиняє шафу, щоб повісити піджак, і бачить у шафі голого кума.

– Ти що тут робиш, куме?

– Їду в трамваї.

– Ну ти вигадав, куме, що сказати!

– А ти теж – придумав, що спитати!


– Дивні звірі ці чоловіки.

– Чому це?

– У них навіть хвіст спереду…


– Кумо, пам’ятаєш, кілька років тому моя двоюрідна сестра Марія поїхала до Америки?

– Так, вона там добре влаштувалася.

– Ага. Пише, що цього літа знову поїде за кордон.

– Тю, кумо, вона ж і так за кордоном!


– Куме, що б ти робив, якби оце кінець світу настав?

– Мерщій біг би до гастроному й хапав би ящик з горілкою!

– Який там ящик, як воно отак тільки – гу-гу-гух!!! – і кроку не встигнеш зробити!

– Та ну?! Тоді, поки не пізно, позич грошей, я зараз збігаю.


Допивають куми вже п’яту чарку.

– До дна, куме, до дна дотягніть…

– Я то її дотягну, а хто ж тоді мене дотягне на той кінець села?


Їдуть два куми з ярмарку. І як п’ять верст проїхали, так і відпочити треба, бо як п’ять верст – то і корчма стоїть. От їдуть і забалакалися:

– А що, куме, якби його злічити, скільки-то верст до неба?

– А Бог його святий знає, скільки. Думка така, що верст із п’ять буде.


– Ще пам’ятаю, як ми з кумом заспівали «В кінці греблі…», а от як під греблею опинилися – не пам’ятаю.


– Де це ви, куме, так набралися?

1 ... 48 49 50 ... 57
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні"