Читати книгу - "Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти, Данило Борисович Яневський"

ІV з’їзд УСДРП висловлюється за:

— утворення «однорідної демократичної революційної влади» (тобто за участі більшовиків та без демократичних партій);

— укладання сепаратного миру;

— передачу поміщицької, державної, удільної та церковної землі до земельних комітетів;

— запровадження державного контролю за промисловим виробництвом;

— максимальне оподаткування великого капіталу;

— перетворення Росії на федеративну республіку;

— створення краєвих національних автономних органів нелегітимної та незаконної «революційної влади»;

— розширення територіальної та галузевої компетенції ГС.

ГС затверджує товариша генсекретаря незаконно створеного відомства промисловості й торгу (відповідне рішення було ухвалено Малою радою 29 вересня), ухвалює рішення «скласти комісію, що виробила б основні точки законопроекту про Українські Установчі збори» та про «заснування Секретарства відбудування».

ГС ухвалює «пояснюючу записку про демобілізацію і проект про неї в першім читанні».

Всеукраїнський з’їзд «Вільного козацтва» підтримує федеративний, демократичний, республіканський устрій Росії з повною автономією України при забезпеченні прав національних «меншостей», затверджує статут організації та обирає Генеральну раду на чолі з генералом П. Скоропадським (м).

ГС не визнає правочинності Ради козацтва.

МР ухвалює: проект «Інструкції» секретарству земельних справ, за якою до останнього «переходять всі права і влада Міністерства хліборобства в межах України»; проект «Статуту крайового українсько-земельного комітету», який мав «порядкувати земельними справами не тільки в межах п’яти губерній теперішньої автономної України, а також і в інших українських губерніях, якщо вони забажають цього».

Київський обласний комітет конституційно-демократичної партії констатує, що дії ГС спрямовані на розрив зв’язків з Тимчасовим урядом, спроби зменшити сферу компетенції Всеросійських Установчих зборів, ведуть до розчленування держави як єдиного політичного тіла та відкликає своїх представників з УЦР. Комітет засуджує створення «Вільного козацтва».

«Український з’їзд» Західного фронту (кількість депутатів та процедура їх обрання невідомі):

— висловлює «повну довіру» та «рішучу підтримку» УЦР та ГС;

— протестує проти незатвердження урядом у складі ГС секретарств по військових, продовольчих справах, шляхів сполучення, пошт та телеграфів;

— ухвалює, що «вся влада в Україні повинна перейти до обраного революційного Українського Уряду», компетенція якого мала бути розповсюджена на всю «етнографічну» українську територію;

— закликає УЦР «взяти в свої руки всю владу в Україні».

Генсекретаріат «обговорив та ухвалив кандидатуру генерала Скоропадського на командуючого Київським військовим округом в порозумінні з Військовим генеральним комітетом».

Мала рада (попри бойкот засідання представниками польських партій) вирішує «створити організаційний комітет та …обрати комісію для вироблення законопроєкту про скликання Української Установчої ради»,

Німецькі та австро-угорські війська розпочинають загальний наступ в Італії, внаслідок якого італійську армію було фактично розгромлено.

ГС спрямовує до Петрограда «Меморандум Генерального секретаріату України Тимчасовому урядові Російської республіки». Документ:

— звинувачує Тимчасовий уряд «у систематичному порушенні» «Інструкції» від 3 липня;

— констатує, що діяльність уряду «спричиняється до дезорганізації власті в країні»;

— стверджує, що «в уживаному з боку Тимчасового уряду відношенні до Генерального секретаріату вбачають для себе сприяючий ґрунт місцеві контрреволюційні елементи»;

— містить вимогу «щоби командуючий військом округи (Київської. — Д. Я.) і комісар Тимчасового уряду при ньому були назначені по порозумінні з Генеральним секретаріатом».

Голова УГВК С. Петлюра заявляє, що «українські народні маси виставляють багато більші і ширші національні домагання, ніж наші політичні провідники».

ГС ухвалює «текст Генерального секретаріату в справі Українських Установчих зборів» (участь в засіданні взяли лише 5 з 11 членів, які мали право вирішального голосу).

ГС, регіональне представництво Тимчасового уряду, також заявив про визнання права українського народу «вільно і без всяких обмежень виявити свою волю на Українських Установчих зборах» та підтримує «єдність російської федеративної республіки».

Учасники засідання МР констатують принципові розбіжності у трактуванні питання про правочинність Українських Установчих зборів між представниками російських та українських партій.

Тимчасовий уряд терміново викликає членів ГС В. Винниченка, О. Зарубіна, І. Стешенка «для пояснень» у зв’язку з ухвалою УЦР скликати Українські Установчі збори.

Міністр юстиції П. Малянтович наказує прокурору київської судової палати провести слідство діяльності УЦР та ГС.

В. Винниченко озвучує текст заяви ГС щодо скликання Українських Установчих зборів на засіданні Малої ради. Головні пункти документу:

— генсекретаріат працюватиме над «єдністю Російської Федеративної Республіки»,

— по завершенні роботи над законопроектом про скликання Українських Установчих зборів передасть його на розгляд петроградського уряду.

Озвучивши документ, Винниченко «прочитав свої особисті пояснення з приводу своєї ж промови», які категорично відкидали «будь-які самостійницькі ідеали» УЦР. Разом з тим промовець зробив принципові зауваження, які, фактично, відкидали щойно озвучені політичні постулати. «Як марксист, — запевнив присутніх Винниченко, — я принципіально ніяких абсолютивних політичних цінностей признати не можу. Політичні форми якогось соціального організму залежать від певної комбінації основних факторів — економічних, національних, культурних, історичних і інших. … Коли б комбінація основних факторів складалася так, що надбудова їх, політична форма вимагала б необхідність самостійності, я мусив би признати цю форму, хоч цього для України я не передбачаю».

Генсекретаріат ухвалює «виробити законопроект про заміну старого земства народними радами і управами», тобто зміну основ місцевого самоврядування.

Мала рада ухвалює:

— запровадження комісарів УЦР «при кожній з 15 дивізій, які тепер визначено для українізації»;

— «воля народів до самовизначення може бути виявлена тільки через Установчу раду України і що таким чином виявлена воля народів України буде погоджена з волею всіх народів Росії».

Всеукраїнська рада військових депутатів закликає всі військові частини ігнорувати призначених Тимчасовим урядом київського міського комісара та начальника КВО.

УГВК звертається до Верховного головнокомандуючого О. Керенського з вимогою терміново спростувати інформації про притягнення ГС до судової відповідальності.

В Києві відбувається III Всеукраїнський військовий з’їзд. Участь приймають