Читати книгу - "Трон. Імперія фальшивки, Аліна Скінтей"

Двоє молодих чоловіків тридцяти років сидять за столиком, дивлячись на натовп крізь затемнене скло. Їхньої присутності ніхто не помічає, натомість вони бачать все.

Вони різні за зовнішністю, навіть за темпераментом, але обох об’єднує ранг та посада при королівському дворі. Капрали які разом пройшли шлях від дитячого садка й до тих посад, які зараз вони посідали. Уайт Роувен, якого прозвали льодяним принцом через брак емоцій та Адріан Даерон, якого прозвали солодким принцом, через зовнішність.

На столі капралів стоїть дорогий ром, дві склянки, миска з льодом та фруктова закуска яку ніхто навіть й не торкнувся. В кутку кімнати парує ароматична лампа яка наповнена олією жасмину, апельсина та кедра, наповнюючи кімнату клубками сивого туману та приємними пахощами.

Одягнені чоловіки були надто офіційно як для закладу Чорного діаманту, але статут та власні принципи принаймні одного з них, не дозволяють одягнути щось інше при виконанні обов’язків. Натомість щоб розрядити обстановку, власниця закладу особисто розпорядилася, щоб капралам подали якісний алкоголь задля зняття напруги.

Ніхто в здоровому глузді,  добровільно, не погодився б на участь в такому заході. Молодих капралів, які користувалися популярністю серед народу, було залучено саме через їхню впливовість, і звісно все було подано з благодійних намірів. Та всі розуміли, що очікувати чогось вартого від зустрічі з молодою дамою(більшість гостей були саме молоді дами) було б вкрай безглуздо. Роувен приймав участь вже в друге, тоді як Адріана подібні заходи розважали, і він ніколи не відмовлявся провести час з привабливою дамою.

— Всі вони із таким захватом очікують зустрічі, — блакитні очі Адріана буквально світяться від захвату. — Стадо овечок. Це кумедно виглядає.

Адріан поправляє рукою пасмо чуба, яке спало йому на обличчя, цей жест настільки механічний, що чоловік на такому ж автоматі відразу затягує резинку, яка тримає його короткий кінський хвіст на самій маківці. Він розправляє плечі, мов таким чином знімає невидимий тягар, а потім шумно видихає, граючи жовнами.  Його квадратне підборіддя, густі брови та гострі вилиці додають йому зайвих два-три роки, роблячи старшим ніж він насправді був.

— Ріан, єдине, що тут кумедне, це ми, які погодилися в цьому брати участь. — Уайт робить коротку паузу, тільки тому, що в натовпі випадково знаходить дівчисько, якому сьогодні вдалося його зацікавити не на жарт. — Не находиш, що саме ми є тими самими овечками?!

— Роу, ти як завжди такий занудний! — Адріан наповнює склянки з алкоголем додаючи туди ще кілька кубиків льоду й протягує другу. — Випий, це допоможе розслабитися.

Їхня дружба пройшла випробування, де були витримані роки, різні політичні погляди, сімейні почвари, і зрештою в кінці кінців обоє досягли успіху ставши капралами королівських гільдій  й змогли зберегти тісну дружбу.

— Чим алкоголь мені допоможе?! — права брова Уайта смикнулася й він неохоче відірвав погляд від дівчиська й поглянув на свого друга.

— Роувен Уайт, чи не забагато на сьогодні бурчання?! — Адріан ледь не пирснув зі сміху, дивлячись на вираз обличчя друга. — Принаймні алкоголь допоможе тобі відволіктися від тої брюнетки на яку ти пускаєш слину.

— Якої ще брюнетки?

— З якої ти не зводиш свого пильного погляду. І не кажи мені, що це не так. Я надто добре тебе знаю, і скажу відверто, вона не дуже у твоєму смаку.

— Ну звісно, тобі краще знати мої смаки, — зробивши невеличкий ковток, Роувен відставляє склянку. — Смачно, але краще це зробити коли закінчиться весь цей цирк із зустрічами.

— Ну ось, закінчилися веселощі, — Адріан поглянув на натовп, який збуджено почав розтікатися в різні сторони, мов мурахи. — Ходімо, покінчимо з цим цирком, як ти виразився і через годину зустрінемось тут. Я маю намір випити цей алкоголь. Не лишити й краплі! 

— Згоден, — Уайт підводиться з місця, але не квапиться покидати кімнату, все ще поглядом шукаючи таємничу красуню, чиє волосся нагадує чорний обсидіан.

— Роу, — відгукує його Адріан стоячи в самих дверях. — Немає нічого ганебного в тому, що дорослий чоловік якому тридцять років, дозволить собі розважитися хоча б одну ніч в шикарному закладі.

— Це бордель.

— Вишуканий бордель, — Даерон всміхається. — Тобі потрібно час від часу знімати свою льодяну маску й отримати трішки радощів від життя.