Читати книгу - "Пил Ангела , max hax"

Настав ранок. Дівчина вже прокинулась та пила каву. Допивши її, вона швидко зібралась та вийшла на вулицю. Я звісно пішов за нею, тай не думаю що в мене був вибір. Була осінь, погода була похмура, але не надто вітряна. Архітектура міста мені щось нагадала, та я не зміг згадати що. Дівчина сіла в тролейбус та кудись поїхала. Це був університет. На лекції я дізнався її ім'я – Меліса. День проходив досить нормально. За вікном пішов дощ. Та на парах мені здавалось наче я вже все знаю. Можливо я теж був в університеті? Це був третій курс.
Через декілька годин Меліса вийшла з будівлі, та пішла на тролейбус, а я тим часом перемістився в білу кімнату...я так думав, але опинився в зовсім іншому місці. Воно було сповнене жахів. Один з них напав на мене! Та я встиг відлетіти. Я створив меч, та спробував порубати той жах, але нічого не вийшло. Подумавши, я вирішив використати магію! Я ухилився від декількох атак, та швидко підбіг до чудовиська, створив магічну кулю і підніс її до його обличчя. З неї вирвався промінь магії, який розірвав його голову! Та їх було ще багато... Тому я підлетів та почав створювати шипи. Я кидав їх в усіх жахів, деяких навіть вбивав. Та їх ставало все більше. Я спробував втекти, але було запізно. Мені відрубали крила...і я впав. Біль був сильним, навіть з послабленими почуттями. Один з жахів підійшов ззаду та почав душити мене. Та я не здавався. Я відрізав йому голову. Мої крила майже регенерували.

Та раптом щось пролетіло…. Я ледь встиг зреагувати, та моє крило знову відірвало. Я спробував його розрубати, та він просто зловив мій меч і той просто розсипався у його руках!!! Я був надто втомленим, щоб регенерувати крила. Я кинув в нього магічну кулю, та він ухилився. Сил не було. Я ледь стояв на ногах. Він повалив мене на землю та почав бити кігтями, але я встиг створити бар'єр. Та він не зупинявся і врешті решт зламав щит. Мої руки були прикуті. Я був зовсім беззахисним, але він промахнувся, варто було лише відхилити голову. Мене переповнював страх:
- Що мені робити?! Невже він мене вб'є?!
Я не розгубився, та з останніх сил створив стрічки, які за щось зачепились та відтягнули мене просто перед ударом. Я швидко створив портал, та втік у світ людей... Але він пішов за мною. Я тікав настільки швидко, наскільки міг. І схоже він мене загубив, та тепер жах опинився на Землі.
Раптом мене кудись потягнуло через все місто. За мить я опинився у квартирі Меліси.
Все тіло боліло, сил не було. Я почув як дівчина розмовляла з кимось. Це була її сестра. Мені це щось нагадало, але не знаю що саме...я почав засинати…