Читати книгу - "Опора, Moon Grey"

        - Це…це…- Рита зупинилась.- Це, мабуть, якась особлива енергетика.

        - Дитячі картини щирі. Вони сповнені плазмовою енергетикою. Діти відтворюють ті кольори, ті лінії, які є для них особливими, асоціативними і містять енергетику їх джерел, які тягнуться нитками далі через  все життя і дають напрямок. Ті, хто споріднений частинками Душі бачать сенс і енергетичну складову, ті поєднуються в спільників, сім’ї, побратимів….  В крайнім разі відчувають спорідненість частинок Душ. Тому так цінні картинки, саморобки, це первісні, істинні, Джерела кожного спіна людської душі.

        - А я доросла. Розумію, що дитячі роботи дійсно зачаровують та викликають відчуття безпеки.

        - Так-так. Саме так. Це як рідна земля в запорожців в мішечку на грудях. Це якорі, які ведуть в майбутнє. І саме ці якорі в дорослім житті є відкритими криницями з первісних основних джерел Життя.

        - Очманіти. Але ж я доросла, то для мене оцей малюнок артефакт чи джерело? І взагалі: «то малювала жінка» і «але це твій малюнок»- це маячня.

        - Так, близько до маячні.  Ти ж не перше життя живеш. Ти залишила власні якорі в майбутнє. Ці якорі відтворюють в нинішнім звичайні люди, як ти через свої твори, малюнки і все це несе частинку енергетики, яку відчувають ті, хто залишив сам для себе з майбутнього знаки. Дорослі, якщо вони будь-яким способом реалізують дитячу мрію, в них з’явиться Джерело енергії з минулого. Але цю роботу нікому не можна віддавати чи продавати. Більше того, клони намагаються викрасти якомога більше шедеврів і закрити їх, знищити чи використати на свій лад, хоча і не можуть. Але крадуть.

        - Е-е-е-е-е, стоп, стоп, стоп! Минуле-майбутнє- ти обмовився чи як це? – Перебила Рита.

        - Не обмовився. Ти завжди живеш в власнім майбутнім і залишаєш маркери, по яких ти повертаєшся через сни (під час сну) в минуле і коректуєш його, щоб змінити через нинішне (реальність) діями власне минуле, яке змінить майбутнє так, що тобі сподобається. Звісно, знаходяться ті, хто хоче зруйнувати світ. І ти в нім живеш.

        - Капець. Це як в парадоксі, коли я вбиваю свого предка, щоб не народитись?

       - Ага. Тільки твій предок, це і є ти. І ти не можеш себе вбити, бо ти змінюєшся. Ти змінюєш Рід. Всього Два Роди в світі і вони протилежні. Вони не мають статевих ознак. Це інше. Ці два Роди мають спільну душу і вона та душа кимсь колись роздроблена, практично плазма.

        - Ким?

        - Я не знаю. Але ходять чутки, що то хтось хотів здобути емоції, як ключ.

        - Ключ. Тому так важливо берегти Рід, традиції, мову, віру, любов та своє коріння…. Мене охопило відчуття … Величі! Оресте, я навіть не задумувалась над таким!

        - Не задумувалась, тому що клони гарно попрацювали. Вони холодні. Вони прагнуть стати кимось іншим, та …. –Орест замовк,- вибач бовкнув зайве.

        - Я розумію. Хоча ні, я нічогісінько не розумію до повноти, але я відчуваю! - Рита аж затанцювала на місці. 

        - Так оце і є відкриття енергії. - Засміявся Орест. - Земля завжди дає місце, можливості та інших. 

        - Авжеж. Я все розумію. - Рита опанувала себе і запитала: - Якщо я не можу передати, віддати, продати шедеври, оригінали, то їхні копії можу?

        - Авжеж. Копії можна. Але чи варто наповнювати світ підробками? Справа в тому, що до копії теж потрібно прив’язувати власну пригадану історію, переплітаючи її з придуманою. Зашифрувати. Так зберігається коріння і енергетичне поле не втрачає  зв’язок з Предками. Причому людина може отримати інформацію аж з отих початків, коли ще не відбувся повтор розвитку цивілізації. Та можна продавати і чисті копії. Вони мають елементарні набори енергій, які доступні всім. Їх можна продавати. Вони не містять отої енергетики. Живої. Історія утримує її і не віддає. Але інші наповнюють її своєю. І тоді твоя копія набуває їхньої історії і це не поєднує тебе з ними, не наповнює і не доповнює тебе. 
        - Тому що інші повинні зробити своє... - Здогадалась Рита. 

        - Так. Це важливо. 

        - Це треш якийсь. А коли батьки виконують домашку за дітей?

        - Вони позбавляють дітей своїх власних якорів у майбутнє. Сама розумієш, що Доля таких дітей повністю залежить від того, як Доля батьків поверне, як батьки стануть молитись чи вірити в щось чи когось, чого не існує і покладатись на якихось егрегорів придуманих, бо Душа відчуває, що дитина не самостійна. Та частинка душі не має якорів в майбутнє і батьківська частинка прагне захистити будь-яким чином свій шедевр.

        - Ого!

        - Так. Світ має чіткі розмеження, як би там що не називали, але істина одна.

        - Тому і смерті?

        - Ні. Тому Фізичне тіло викидає Душу геть, щоб та йшла власним шляхом. І чим дальше у Всесвітнім часі, тим більше перепон, складнощів та втрат. Все накопичується. Час накладається. 

        - А якось можна вирішити навіть складне.

        - Я чув тут такі історії. Але ці люди не афішують свої досягнення. Це і є суть істинних заповідей. Та річ в тім, що Душі відчувають одне одного. Треба тільки самому пробувати і робити власні якоря. Вдосконалювати їх. І відкриється те, як можна цього досягти. Треба брати і починати робити. 18 місяців. 639. 

        - Як робити? Я не навчилась малювати! Це довго.

        - Рито, зараз час технологій.

        - Вчитись на компі малювати теж довго.

        - Ти чудо. Є фотографія.  АІ

        - А що отак можна?

        - А ти хочеш? Головне бажання і власний спосіб.

        - Хочу! Звісно хочу! Це швидко і …і…

        - І що?

        - Я зможу займатись тим, чим захочу потім?

        - Ну, там відкриється. 

        - А от якщо історію перепишуть. Брехатимуть. 

        - Перевіряй джерело. І запитуй себе, кому це вигідно. Якщо ти не бачиш пряму вигоду в своєму розвитку- уникай, відкидай, не вір. Перевіряй. Бо істинне джерело в тобі. І історія тебе завжди знайде і потягне до Душі твою частинку Душі. Хочеш ти цього чи ні.