Читати книгу - "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"

-Ми обов’язково повернемо вам ваш катер цілий і неушкоджений,- додав Антон,- і будемо вам дуже вдячні за допомогу.

-Мені вдалося зв’язатися з береговою охороною,- сказав Максим Вікторович, який теж сів до катера,- я їм пояснив що до чого. А вони відповіли, що всього-на-всього хвилину назад зупиняли яхту, яка називається Джоржоана. Підозрілого нічого не помітили та вони то тільки документи провірили, по палубі не ходили. Я їх попросив повернутися і знову затримати ту яхту. Координати мені теж назвали.

-Мерзотник,- лютував Денис натискаючи на газ .

-Головне без паніки. Краще я стану за кермо синку. Так ми швидше доберемося, я то краще все-таки орієнтуюся у цих водах та і в управлінні катером,- Максим Вікторович взяв все у свої руки.

  Денис не став заперечувати та послухав батька. Він сів поруч з Антоном тримаючись зо борт.

-Ми Єву обов’язково врятуємо,- Антон намагався хоч трохи заспокоїти друга та й себе самого.

  Простори океану великі, безмежні і острів в океані здається всього-на-всього краплею з висоти пташиного польоту. Цей острів знаходився недалеко від материка і мав популярність серед туристів. Між материком та островом, а також кругом острова при хорошій погоді плавали яхти, катера, водні мотоцикли. Хто мав можливість та гроші обирали саме такі розваги. Охорона дбала про безпеку на берегах океану. І відразу кинулися рятувати дівчину, щойно їй поступило прохання про допомогу.

  В цей час Єва опритомніла і підвелася. Щойно вона зрозуміла, що з нею сталося, вона підбігла до дверей каюти піднявши з підлоги ліфт купальника, який швидко одягнула. А на парело тільки кинула погляд і зрозуміла, що його не одягти, бо воно було повністю розірване. Дівчина почала смикати двері та вони були замкнуті. За мить згадала, що чула, що берегова охорона їх зупинила і почала щосили кричати стукаючи кулаками в двері. Вона не втрачала надії, що її почують та допоможуть. І коли двері в каюту відчинилися, вона навіть зраділа думаючи, що її почув хтось з охорони і прийшов рятувати. Та вона помилилася, бо це повернувся Джон:

-Опритомніла сонечко, це добре,- Джон зайшов досередини замкнувши за собою знову двері,-не кричи, не варто. Охорона поїхала, взагалі не розумію, чому вони нас зупинили, але це вже неважливо. Головне, що нам відтепер ніхто не завадив. Скидай купальник, чи ти хочеш, щоб я знову його з тебе зірвав.

-Не смій до мене наближатися,- крикнула йому Єва схопивши зі столу пляшку шампанського і щосили розбила її об стіл продовжуючи тримати в руках горличко,- якщо підійдеш пошкодуєш.

-Знаєш, а це мене ще більше заводить,- Джона не налякала погроза дівчини,- ну, покажи на що ти здатна.

  Джон кинувся на Єву і вона його ранила, порізавши битою пляшкою щоку. Та це негідника не зупиняло і він продовжував наступ. Єва знову хотіла було порізати його оберігаючись та втратила пильність і він вибив з її рук биту пляшку. А потім схопив за руки і заламав їх назад, щосили вдавив у стіну намагаючись поцілувати. Та Єва відвернулася уникаючи поцілунку, та це тільки розсмішило негідника і він щосили влипнув своїми губами їй в шию. І саме тоді Єва почула, що берегова охорона повернулася і наказали через рупор зупинити яхту. Джон вилаявся відступаючись від неї:

-Якого біса їм знову тут треба. Причепилися, мабуть грошей хочуть,- Джон схов іншою вільною рукою Єву за підборіддя і з силою стиснув,- якщо вони надумають обшукати яхту і побачать тебе скажем, що ти моя дівчина. І якщо ляпнеш щось інше, знай, я твого Дениса в океані утоплю. Відразу хлопцям накажу щоб це зробили. І будь впевнена, що вони це зроблять. Ти зрозуміла? Запитую, ти зрозуміла?

-Так,- ледь чути прошептала вона намагаючись перебороти страх і зрозуміти що треба робити, щоб не втратити можливість звільнитися.

  І тут, вона почула голос Дениса, який викрикував її ім’я.

-Я в каюті,- Єва зібралася з силами і вирвалася із схватки Джона кинулася до дверей каюти.

-Ах ви гади,- Джон розлючено підбіг до Єви ззаду і схопив її за волосся відтягуючи від дверей.

  Денис вже намагався вибити двері каюти і йому це вдалося. Увірвавшись досередини він щосили врізав Джону в обличчя і той відпустив Єву втративши рівновагу. Денис підбіг знову до нього, і знову щосили вдарив його і той впав на ліжко.

-Я тебе скотина приб’ю,- кричав Денис наносячи нові удари.

  До каюти забігли Антон з Максимом Вікторовичем і почали утримувати Дениса.

-Сину зупинись, будь ласка,- почав просити Максим Вікторович,- він не вартий того щоб ти заламав собі життя і потрапив замість нього до в’язниці.

-Тату відпусти…, я…

-Синку подбай про Єву, а поліція займиться ним…,- Максим Вікторович нарешті відтягнув Дена від Джона, пропускаючи берегову охорону.

  Денис зрозумів батька і кинувся до Єви, яка притулившись до стіни і плакала. Він обійняв її пригорнув до себе.

-Я тут з тобою, все вже позаду…

-Вона сама прийшла до мене,- вигукнув Джон намагаючись вирватися із схватки охорони. Ви чуєте, що я кажу, що ця хвойда сама прийшла сюди і почала до мене чіплятися.

-Ну, ти і…,- і Максим Вікторович щосили врізав йому кулаком в обличчя.

-Постарайтеся тримати себе в руках,- сказав один із охоронців,- тепер цей негідник наша турбота…