Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Руда магія і повна торба пригод, Ляна Аракелян 📚 - Українською

Читати книгу - "Руда магія і повна торба пригод, Ляна Аракелян"

455
0
01.04.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Руда магія і повна торба пригод" автора Ляна Аракелян. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50 51 ... 190
Перейти на сторінку:

– Гірше, – згаслим голосом сказала я.

Кхибра зблідла.

– Я просто дуже боюся нечисті.

– Угу, я вчора це помітила, коли ти гамселила качалкою Зурмса.

– За тебе злякалася. А коли ця тварюка мене приклала, знаєш, як я стукнулася об ту кляту фею? У неї, по-моєму, друга рука відлетіла.

Я уявила цю картину і розреготалася, Кхибра, дивлячись на мене, теж засміялася.

– Ось значить, як ви працюєте?! – почули ми за спинами голос трутня. – У залі повно відвідувачів, Лім зашивається, а ви прохолоджуєтеся та іржете?!

– У нас коротка перерва, – на цей раз Кхибра заступилася за мене. – Уже повертаємося.

– Вже будьте так люб'язні, будьте ласкаві повернутися до робочих місць! - глузував Понтусоль. – Дармоїдки!

Мені хотілося крикнути: «Від дармоїда чую!», але прикусила язик. Коли ми увійшли до зали, Лім кивнув у бік Красунчика і сказав:

– Гість за дальнім столиком хоче зробити замовлення.

Я кивнула Кхибрі, щоб йшла вона. З мене на сьогодні досить спілкування з ним, зап'ястя досі болить. А сама вирушила в іншу залу, де вечеряв пан Флюн. Гном сидів зі спантеличеним виглядом і без апетиту їв ковбаски.

– Високоповажний пане Флюне, ви щось будете замовляти? – своїм запитанням я вочевидь висмикнула гнома з роздумів.

Він коротко глянув на мене і зніяковів.

– Я вчора вам зайвого наговорив, панно Руто. І дуже непристойно поводився. Ви вже вибачте мені.

– Вибачення прийнято, пане Флюне. То ви будете ще щось замовляти?

Гном усміхнувся в мідну бороду.

– Сьогодні я без алкоголю обійдуся. Морсу, будь ласка.

– Журавлинного, медового, полуничного чи з брусниці?

– Брусничного.

– Чудовий вибір!

Я принесла йому глечик морсу. Поки обслуговувала інших відвідувачів, спостерігала за Красунчиком. І не повірила – Кхибра стригла очима, а він до неї залицявся. Ще трохи й безневинний флірт виллється в сумні наслідки. Треба рятувати подругу! Не встигла я подумати, як у таверні з'явилися хлопці з... паном Вікком! Оце так сюрприз! Я махнула рукою Кхибрі, але вона мене не помічала, вся розчинилася в чарах цього мерзотника. І тут мені спала геніальна думка. Я зробила знак, щоб хлопці з професором йшли за мною, і попрямувала до столу Красунчика. Тролиця була пурпуровою і світилася від щастя.

– Вибачте, що перериваю вашу змістовну бесіду, але у залі ніде чхнути, а ваш стіл майже вільний. – Я повернулася до наших: – Прошу, сідайте, будь ласка. Що будете замовляти?

Пан Грондер Вікк сів навпроти злодія і зазирнув йому в очі. Той заметушився, встав, накинув каптур.

– Уже йдете? – удавано захвилювалась я. – Невже вам у нас не сподобалося?

– Чому ж ні? У вас чудове вино, – він трохи забарився і кинув короткий погляд на Кхибру, – і прекрасне обслуговування.

Та сяяла, як новий золотий. А мені хотілося зняти з поясу качалку і відходити його по хребтині. Гаразд, із подругою я ще поспілкуюся. Красунчик, стримуючи лукаву усмішку, попрямував до виходу.

– Руто, – прошепотіла подруга, – я здається...

– Потім поговоримо, – осадила я її запал. Здається, тролиця образилася, але удала, що все гаразд. Просто якось дивно на мене зиркнула. Я повернулася до пана Вікка: - Вам щось принести?

– Мені, мабуть, чарку червоного тоснірського вина, а хлопцям легкого пива.

Я кивнула і потягла за собою подругу. Біля стійки я їй сказала:

– Кхибро, я не хочу непорозумінь. Не знаю, що цей гультяй тобі напатякав...

– По-моєму, ти просто ревнуєш, – тролиця скоса поглядала на вхідні двері, немов там мав зараз з'явитися бандит.

– Знай одне: це той самий Красунчик – злодій і бандит. Якщо ти думаєш, що, почавши зустрічатися з тобою, він зміниться, то боюся тебе засмутити – зроду злодії не змінювалися заради красивих дівчат. Ти виросла в харчевні. Невже тебе життя нічого не навчило?

Кхибра була схожа на відварений буряк.

– Злодій? – її голос здригнувся.

Я кивнула.

– Але він такий гарний, – видихнула вона.

– І користується цим. Злодій ніколи не стане чесною людиною, поки сам цього не захоче. – Я обійняла подругу. – Мила, я не хочу, щоб цей покидьок наругався з твоїх почуттів. Повір, він нічого не відчуває, ні до тебе, ні до мене. Він просто виконує те, що сказав його подільник. – І я у двох словах розповіла те, що не встигла розповісти, коли нас на подвір’ї застукав трутень.

Кхибра зойкнула, зблідла і перестала усміхатися. Вона лише дивилася повними смутку очима.

– Спасибі, Руто. Ти справжнісінька подруга. Присягаюся, що надалі буду обачнішою.

Я усміхнулася.

– Але я вже встигла наговорити зайвого Красунчику.

– Чому я не здивована? – тихо розсміялася тролиця. – Гаразд, після роботи поговоримо.

1 ... 49 50 51 ... 190
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Руда магія і повна торба пригод, Ляна Аракелян», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Руда магія і повна торба пригод, Ляна Аракелян"