Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Пора серця. Листування 📚 - Українською

Читати книгу - "Пора серця. Листування"

259
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пора серця. Листування" автора Інгеборг Бахман. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50 51 ... 132
Перейти на сторінку:
нього винятком. Його образна мова живе із власної милості. Читач присутній при своєрідному першотворенні образів, які відтак складаються в розділені, розчленовані площини. Вирішальним тут є не спосіб бачення, а комбінаторика.

Навіть там, де Целан вводить у свої вірші природу, це не ліричне називання в сенсі віршів про природу. Його чебрецевий килим у «Літньому донесенні» («Sommerbericht») не випромінює ніякого сп’яніння, він геть без запаху, — ознака, що характерна для цієї лірики загалом. Вірші Целана переважно графічні структури. Нестача в них емпіричної чуттєвості не може бути подолана також за рахунок музикальності. Хоча автор й охоче вдається до музикальних понять, напр., в уславленій «Фузі смерті» зі збірки «Мак і пам’ять» або в «Стретті» з рецензованої збірки — проте це радше контрапунктні вправи на нотному папері чи на беззвучних клавішах — музика для очей, оптичні партитури, які не зовсім призначені для звучання. Лише зрідка в цих віршах звук доведено до того пункту, де він може прийняти на себе смислові функції.

Целан демонструє нам у сфері німецької мови більшу свободу, ніж його численні колеги-поети. Це пов’язано, мабуть, із його походженням. Комунікаційний характер мови сковує і гнітить його менше, ніж інших. Щоправда, саме це спокушує його до того, щоб реалізувати себе в порожньому просторі. Нам видаються найпереконливішими ті з його віршів, у яких він не зовсім пориває контакти з дійсністю, розташованою поза його схильним до комбінацій інтелектом. Наприклад, рядки на кшталт початкових із вірша «Nacht» («Ніч»):

Kies und Geröll. Und ein Scherbenton, dünn,

als Zuspruch der Stunde.

(Рінь і жорства. Й шурхіт уламків, тоненький,

як утіха годині.)

Особливо вражає, як нічна переляканість («Рінь і жорства», об які спотикаєшся) пом’якшується тут шорханням ніг, і «тоненький шурхіт уламків» набуває сонорного звучання заспокоєння: сфокусоване на найтемнішу голосну словосполучення «Zuspruch der Stunde» («Утіха годині»). Або як у вірші «Die Welt» («Світ») із голих стовбурів постають знамена, під якими бореться покинута всіма людина:

/Zwei Baumschaften ……… den Fahnen/

(/Два стовбури ………. біля стягів/) {645}

Це справжні ліричні метаморфози, які лежать потойбіч надто одержимої комбінаторики. У цьому напрямку можна було б уявити собі подальший розвиток цього автора, цілком у сенсі його твердження, що поет є людиною, яка «прямує зі своїм буттям до мови, зранена дійсністю і шукаючи дійсності {646} .»

Ґюнтер Бльокер, «Дер Таґесшпіґель», Берлін, 11.Х.59.

144 {647} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Цюрих, 9.11.1959

Кірхґасе 33

Цюрих, понеділок. / 9-го листопада 1959 р./

Дорогий Паулю,

я недовго була в Німеччині{648} й повернулась додому з тяжким грипом, який супроводжував сильний головний біль. Він завадив мені відповісти Тобі відразу. А тепер стоїть на заваді щось інше, я не можу Тобі відповісти так, як це звикло робила, бо на все впала тінь від того, що я знаю про листа, якого написав Тобі Макс{649}, тінь моїх страхів і безпорадності, які охопили мене. Я могла б перешкодити відіслати цього листа, та я все ще тієї думки, що не мала права зробити це, і саме тому мушу знести наступні дні в невідомості.

Я хочу віднайти в собі сили повернутися до вихідного пункту й дати Тобі свою відповідь, незалежну від цього всього, однак вона мало не вислизає у мене, не тому, що бракує мені самостійності, а тому, що перша проблема зникає за іншою.

Чи відповів Тобі Бльокер{650} у будь-якій формі, і що саме? Те, що він може у своїй критиці образити деколи навмання в найнеобачніший спосіб, мені добре відомо відтоді, як він це вчинив щодо мене, коли вийшла моя друга збірка{651} віршів. Чи має це тепер іншу підставу, чи має підставу антисемітизм? — після Твого листа я також так думала, однак я не певна, тому запитую Тебе про його

1 ... 49 50 51 ... 132
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пора серця. Листування», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пора серця. Листування"