Читати книгу - "Заборони для відьми, Велена Солнцева"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Води з струмка наноси повну діжку.
Дівчина пішла, і як би там не було, а серце все одно защеміло, ми разом із самого початку навчання. Присівши на край лавки обережно запитала:
-Чи можна сомнамбул розбудити?
Відьма здивовано подивилася на мене.
-До чого тобі це?
Злегка зам'явшись відповіла:
-Ну припустимо дівчат невинних хтось на сомнамбул перетворив, їх розчарувати треба і батькам повернути.
Відьма голосно засміялася.
-Це де ж ти на відьму вчилася?
Я ображено засопіла.
-У ведичній школі.
- Воно й видно, вчилася б у наставниці, таких питань не виникало. Сомнамбул невинних не буває, душі у таких дівчат прогнили вщент, вже шануй і душ тих нема, продали за злотий, а то й дешевше. Тіло у дівчат цих живе, а душа вже в темниці підземній нудиться. Для того щоб не нашкодили такі тварини тим хто живе і підкорюють.
Я так і застигла з відкритим ротом. Це що ж виходить, князюшка наш людей від біди огороджував, від лихого ока і душ прогнилих, а я його за монстра вважала, дівчат в неволі трималаючого, та ще й обзивала всіляко. Совісно мені тепер.
-Надто світла ти. - Ганна похитала сивою головою. - Некромант цей заслужив на все що ти йому сказала.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заборони для відьми, Велена Солнцева», після закриття браузера.