Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Витязь у ведмежій шкурі - 4, Кулик Степан 📚 - Українською

Читати книгу - "Витязь у ведмежій шкурі - 4, Кулик Степан"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Витязь у ведмежій шкурі - 4" автора Кулик Степан. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 50 51 52 ... 74
Перейти на сторінку:

Вже не особливо ховаючись, час пішов на секунди — навряд чи встигнуть кнехти зрозуміти, що відбувається. А зрозумівши, якось мені завадити.

Різко зачиняю двері в кімнату і підпираю їх сулицями, встромляючи вістрям у підлогу, а держаком, під кутом у поперечну дошку дверей. Сулиць не шкодую. З запасом…

— Гей! Карле! Це ти? — чути зсередини здивований голос. — Ти що робиш? Навіщо двері запер?

— Я… я… — сподіваюся, що крізь щільно закриту стулку голос не впізнати. Не те щоб перейнявся, але зайва фора в часі не завадить. — Та тут… Неважливо… Зараз…

Так, а тепер приступимо... Гас розлити в двох кутах, смальцем обмазати дошки, там, де полум'я дістанеться в першу чергу. Ще що? А, так... З найближчої кімнати виношу в'язанки стріл і складаю копичкою... поруч, щоб швидко спалахнули, але не придавили полум'я, кидаю набиті соломою матраци... Пора.

Кресало не підводить, видає іскру відразу. Роздуваю трут... Підношу до калюжі гасу.

Уфф! Добряче спалахнуло. Так і без рослинності на морді обличчя залишитися можна.

— Ти що робиш, ублюдок?!

Різко розвертаюся на окрик і бачу ще одного кнехта, що спускається східцями з третього поверху. І головне, сволота, меч вже з піхов тягне. А я — стою навколішки і ніяк не встигаю підхопитися.

А, власне, навіщо? Мить, і я кидаюся йому в ноги, як воротар, що намагається відібрати м'яч у нападника. Тільки ціль у мене інша. Хапаю кнехта за чоботи, смикаю… — і він валиться навзнак. Та так вдало, що хрускіт потилиці, якою приклався до верхньої сходини, лунає на всю вежу.

Ось і добре. А тобі, Степане Батьковичу, догана із занесенням. Що не перевірив верхній поверх. Виявився б кнехт вправнішим, усе могло б закінчитися набагато сумніше і фатальніше.

Гаразд. Не час рефлексувати. Досвід — син помилок…

Трясця… А добре палає. Жарко…

Ну, гори, гори ясно, щоби не погасло.

1 ... 50 51 52 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Витязь у ведмежій шкурі - 4, Кулик Степан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Витязь у ведмежій шкурі - 4, Кулик Степан"