Читати книгу - "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника"

Бойова частина і двигунна зміна підтвердили.

Мінц передав новому командору управлінські ключі і захищений носій з кодами доступу. З першого пароля Теслен ввів до супремусу наказ про зміну параметрів розпізнавання особи командира. Позитронний мозок запам'ятав його голос, запах, відбитки пальців і малюнок сітківки.

— А тепер, перший пілоте, поясніть, будь ласка, що у вас тут відбувається, — Теслен намагався надати голосу суворості. Він не був кадровим офіцером і здогадувався, що зараз думають на постах командного відсіку про його призначення.

— Зараження в лабораторному блоці, сіре. Загинули командир корабля і чотири офіцери-дослідники. У відповідності до інструкції, я прийняв командування і наказав від'єднати лабораторний модуль від крейсера.

— Характер ураження? Вірус?

— Ні, ксеноморфи. Я припускаю, що вам, капітан-командоре, про характер ураження краще доповість підполковник-дослідник Цзан. Він працював у модулі.

— Він не заразився?

— Ознак зараження не виявлено. Але я наказав його ізолювати у біоблоці казематного модуля.

— Ви вчинили розумно. Інформація з лабораторного модуля ще надходить?

— Так. Усі люди там загинули. В модулі фіксується активність декількох сотень ксеноморфів. Модуль перебуває на компланарній орбіті[56] з параметрами…

— З'єднайте мене зі Цзаном.

На панелі другого посту командного відсіку загорілося синювате світло. За декілька секунд там виникло тривимірне зображення офіцера в зеленій уніформі. Він також побачив Теслена і його командорські нашивки. Підвівся, витягнув руки вздовж тіла:

— Підполковник-дослідник Цзан Фан, сіре, куратор лабораторної частини!

— Я чекаю від вас доповіді про те, що сталося, підполковнику.

— Згідно з наказом адмірала Шелтона, сіре, сто шістдесят три стандартних години тому до «Пантократора» було пристиковано безпілотного розвідувального рейдера KS674. З борту безпілотника до лабораторного модуля «Пантократора» перевантажили чотири контейнери з біологічними матеріалами, доставленими з невідомої мені планети.

— А чому невідомої?

— Сіре, нам не повідомили її координат і назви. Покійний капітан першого раніу Едірні, ваш попередник, сказав нам, що це матеріали надзвичайно секретної експедиції. Рівень секретності «шість А». Тобто вищий за мій персональний допуск. Нам заборонили обговорювати цю тему з членами екіпажу, окрім п'яти старших офіцерів. Контейнери були нестандартні, особливого типу, з динамічним польовим ізолятором.

— Для чого вони призначалися, на вашу думку?

— Я можу помилятися, командоре, але, на мою думку, ці контейнери були виготовлені для гранично надійної ізоляції при транспортуванні особливо небезпечних форм життя позаземного походження.

— Вас не попередили про небезпечність умісту контейнерів?

— Не зовсім так, сер.

— Поясніть.

— Нас попередили, що у зразках можуть бути біологічно активні зародки небезпечних ксеноморфів… Але те, сіре, з чим ми зіштовхнулися в реальності, перевищило всі наші уявлення про можливу загрозу.

— Детальніше.

— Ми вийняли з контейнерів близько півтонни суміші ґрунту, розкладених біологічних тканин з невизначеною морфологією і декілька компактних об'єктів, схожих на великі ороговілі яйця. Ми зосередилися на цих «яйцях». Гравірезонансне просвічування виявило в них зародки невідомих науці ксеноморфів з надзвичайно складною небілковою структурою. Ми відіслали тривимірні проекції «яєць» до «Цефея». Звідти, за підписом головного біолога флоту генерал-майора-дослідника Фаламанда, надійшло розпорядження розмістити «яйця» і ґрунт в інкубаторі. В розпорядженні містилися рекомендаційні параметри інкубаційного середовища. Я припускаю, сіре, що генералу Фаламанду і його офіцерам відомо більше, аніж мені, щодо природи й походження цих «яєць» і ґрунту.

— Це очевидно. Продовжуйте.

— Після розміщення їх в інкубаторі «яйця», всупереч нашим сподіванням, не проявили біоактивності. Проте із мікроспор, які містилися в ґрунті, за двадцять стандартних годин розвинулася примітивна желеподібна життєва форма. Капітан Едірні прийшов до лабораторного модуля подивитися на неї. Сімдесят шість стандартних годин тому, сер. З примітивною формою саме в цей час почали відбуватися дивні метаморфози, після того — яскравий спалах, а згодом в інкубаторі з'явилися більш агресивні ксеноморфи. Вони розбили його корпус і вбили всіх, хто був у лабораторії. У них була блискавична реакція, сіре. Такі прудкі створіння я бачив уперше. Я стояв біля шлюзу і ледве встиг залишити модуль. Потім Мінц наказав відділити його від крейсера. Вважаю, що це було правильне рішення. І ще, командоре.

— Я слухаю.

— Я, сіре, досі не можу зрозуміти, звідки вискочили ці монстри. Такого приросту біомаси не буває, це якась вибухоподібна мутація чи ще щось.

— Може, вони вилупилися з «яєць»?

— Малоймовірно. Ні, сіре, не просто малоймовірно, а абсолютно неможливо.

— Я вас зрозумів, підполковнику. Ви поки що залишайтеся на карантині. Це необхідно.

— Так, сіре.

Голографічне зображення Цзана згасло. Кілька хвилин Теслен мовчав. Потім звернувся до Мінца:

— Покажіть мені, що відбувається зараз на від'єднаному модулі.

На одному з пласких екранів з'явилося зображення лабораторного відсіку, ним бігало зо двадцять ґиргів.

— Комахи? — здивувався командор.

— Схожі, — погодився перший пілот. — Проте наші лабораторні доки називали їх…

Він не встиг повідомити, як називали ґиргів військові дослідники «Пантократора». Саме в цей час супремус крейсера оголосив тривогу найвищого рівня. Він повідомив на перший пост, що вісім секунд тому чотири кораблі першої лінії Шостого флоту, включно з флагманським лінкором «Цефеєм», були атаковані невизначеним ворогом і, згідно з попередніми оцінками, отримали несумісні з базовими функціями пошкодження.

38

Підземний рівень резиденції Ради 23-ох

планети Піфії (11КВ23:2),

відомої також як Магонія і Планета Жінок,

система зірки Рирі (Епсилон Ерідана).

25 семпрарія 416 року Ери Відновлення

— Ось так, Святі Матері, все відбувалося насправді, — закінчив свою розповідь Теслен.

— А чому безпілотник із біологічними матеріалами Шелтон відіслав саме до «Пантократора»?

— На цьому крейсері був найкраще споряджений лабораторний модуль зі всього складу Шостого флоту. Плюс група досвідчених ксенобіологів і медиків. «Пантократор» спочатку проектувався як військово-дослідницький корабель для вивчення віддалених планет. Розмірами він майже не поступався лінкорові й мав таку ж двигунну групу, як у «Цефея». Екіпаж лінкора другого класу на той час налічував у табельному переліку п'ятдесят сім одиниць, а екіпаж «Пантократора» — сорок дев'ять.

— А що сталося потім з лабораторним модулем?

— Після атаки ящерів ми про нього забули. Якщо ґ'орміти його тоді не підібрали, то він мав за кілька днів згоріти в атмосфері планети 9КВ077:б.

— Ми вважаємо, Обраний, що вони його таки підібрали.

— Так, розумію, про що ви. Ще тоді, у дев'яносто четвертому, я підозрював, що Війна розпочалася саме через ці «яйця». Якщо мені не зраджує інтуїція, то це були святині ґ'ормітів, ороговілі «яйця» Великих Повзучих Отців.

— Інтуїція привела тебе до найближчих окраїн істини, Обраний. Ці мертві «яйця», як відомо Знаючим, належать особливому виду ксеноморфів, без яких була неможливою життєдіяльність однієї з примітивних статей Повзучих. Ці створіння ненадовго пережили Отців. А про ґиргів ти знаєш.

— У загальних рисах, Святі Матері. Ця зброя ящерів, на думку Обраних, здатна