Читати книгу - "Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі, Стівен Девід Левітт"

Дитина має вдома багато книжок.

І вісім, які не корелюють:

Дитина росте в повній сім’ї.

Батьки дитини нещодавно переїхали в кращий мікрорайон.

Від народження дитини й до дитсадка її мати не працювала.

Дитина ходила до підготовчої дошкільної групи.

Батьки дитини регулярно водять її до музеїв.

Дитину регулярно лупцюють.

Дитина часто дивиться телевізор.

Батьки дитини читають їй уголос майже щодня.

А тепер — по два чинники з кожної групи.

Має значення: Батьки дитини є високоосвіченими.

Не має значення: Дитина росте в повній сім’ї.

Дитина, чиї батьки є високоосвіченими людьми, зазвичай добре вчиться у школі, і це не дивно. Сім’я, у якій багато вчились, як правило, цінує освіту. Мабуть, ще важливішою є та обставина, що батьки з вищим IQ часто мають вищий рівень освіти, а такий показник, як IQ, сильно залежить від спадковості. Зате цілісність сім’ї, у якій живе дитина, схоже, помітного значення не має. Так само як вищезгадані дослідження свідчать, що структура сім’ї справляє незначний вплив на особистість дитини, вона, схоже, має також незначний вплив і на здібності дитини до навчання, принаймні в перші роки. Звісно, це не означає, що батьки дитини мають тепер змогу вільно розлучатися, коли їм заманеться. Однак цей факт мусить прислужитись як заохочення для тих близько двадцяти мільйонів американських школярів, котрі виховуються в неповних сім’ях.

Має значення: Батьки дитини мають високий соціально-економічний статус.

Не має значення: Батьки дитини нещодавно переїхали в кращий мікрорайон.

Високий соціально-економічний статус сильно корелює з високою успішністю, і в цьому начебто є сенс. Соціально-економічний статус узагалі є надійним показником життєвого успіху, адже він свідчить про наявність високого IQ і високого рівня освіти, а успішні батьки мають більше шансів мати успішних дітей. Але переїзд до кращого мікрорайону жодним чином не покращує шансів дитини у школі. Сам по собі переїзд може навіть виявитися руйнівним чинником; кращий будинок навряд чи покращить оцінки з математики та читання, так само як кращі кросівки не допоможуть вам стрибнути ані на сантиметр вище.

Має значення: На час народження дитини її матері було тридцять або більше років.

Не має значення: Від народження дитини й до дитсадка її мати не працювала.

Жінка, яка не народжувала принаймні до тридцяти років, має більше шансів стати свідком того, що її дитина навчатиметься добре у школі. Зазвичай це та жінка, котра прагнула здобути більш високий рівень освіти або забезпечити собі надійну кар’єру. Як правило, така жінка більше хоче мати дитину, ніж мати підліткового віку. Звісно, це не означає, що старша за віком жінка неодмінно виявиться кращою матір’ю, але вона створює для себе — і своїх дітей — більш сприятливі умови. (Варто зазначити, що ця перевага не працює в тому разі, коли чотирнадцятирічна мати чекає, коли їй виповниться тридцять, щоби народити другу дитину. Дані «Багаторічного дослідження» свідчать, що її друга дитина вчитиметься не краще за першу). Водночас схоже, що мати, яка не йде на роботу, допоки її дитина не піде до дитсадка, не забезпечує їй таким чином жодної істотної переваги. Надмірно турботливим батькам така відсутність кореляції може видатися прикрою (а навіщо ж ми тоді ходили на всі ті заняття «Матуся і я»?), але статистика — річ уперта.

Має значення: Дитина мала низьку масу тіла при народженні.

Не має значення: Дитина ходила до підготовчої дошкільної групи.

Малюк з низькою вагою при народженні, як правило, у школі навчається погано. Можливо, це пояснюється тим, що передчасне народження є просто шкідливим для загального стану дитини. Низька маса при народженні може також бути промовистим показником недбалого ставлення матері до своєї майбутньої дитини, бо мати, яка курить, п’є або завдає шкоди своїй ненародженій дитині у якийсь інший спосіб, навряд чи різко змінить своє ставлення до неї лишень тому, що дитина нарешті народилася. Своєю чергою, дитина з низькою вагою при народженні має більше шансів бути бідною, і тому існує більша ймовірність того, що вона ходитиме до підготовчої шкільної групи в межах фінансованої державою програми. Але, згідно з даними «Багаторічного дослідження», дошкільні підготовчі групи жодним чином не сприяють покращенню академічної успішності дитини. Попри глибоко вкорінене позитивне ставлення до цієї державної програми (один з авторів цієї книжки в дитинстві ходив до привілейованої підготовчої групи), мусимо визнати, що в довгостроковій перспективі вона вже не раз продемонструвала свою неефективність. Імовірною причиною тут може бути ось що: замість того щоб проводити день зі своєю малоосвіченою і втомленою роботою матір’ю, типова дитина в підготовчій групі проводить його з малоосвіченою й втомленою працею матір’ю якоїсь іншої дитини. (Та ще й у кімнаті, що повниться такими ж нужденними дітьми). Фактично диплом про вищу освіту мають менше 30 % учителів, які працюють у підготовчих групах. А зарплата за цю роботу така мізерна (близько 21 000 доларів на рік у порівнянні з 40 000 доларів у середньостатистичного вихователя дитсадка при державній школі), що вона найближчим часом навряд чи зможе привабити кращих учителів.

Має значення: Батьки дитини вдома розмовляють англійською.

Не має значення: Батьки дитини регулярно водять її до музеїв.

Дитина англомовних батьків у США вчиться краще, ніж та дитина, чиї батьки англійською не розмовляють. І знову — нічого дивного. Ця кореляція підтверджується також академічними показниками латиноамериканських учнів, як засвідчує «Багаторічне дослідження». Якщо розглядати їх як групу, то латиноамериканські учні мають низькі оцінки; непропорційно високою є також імовірність того, що їхні батьки англійською не розмовляють. (Однак ці учні зазвичай наздоганяють своїх однолітків у старших класах). А тепер розгляньмо протилежну ситуацію: