Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде… 📚 - Українською

Читати книгу - "Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…"

246
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…" автора Володимир Олександрович Яворівський. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 50 51 52 ... 86
Перейти на сторінку:
телефони, але довго не могла заснути. Заплющувала очі і… білила з мамою нашу хату перед Великоднем, новою щіткою із тирси вибілювала гашеним вапном чолову стіну, а мама довкола вікон виводила моїм учнівським пензликом кетяги калини та гірлянди барвінку. Здіймала повіки – біла стеля кімнати, освітленої південним, викупаним у морі місяцем. Згадала: сонце – то примітив, воно світить удень, коли й так видко, а от місяць – то справжній герой, він світить тоді, коли темно…

Знову підмащена білою глиною стіна, тирсова щітка, вмочена у вапно, благодатне сонечко, вільгло-тепла земля під моїми босими підошвами, горобці на дротах, як ноти. Білю причілок нашої хати. Пес Тимурчик лизькає мої литки, і лоскоти шастають по всьому тілу, щось таке дурманне зі мною роблять, таке солодко-терпке, таке… Потяглася рукою під свої шовкові бікіні, наче хтось насипав туди теплих морських камінчиків, щоб я їх вибирала по одненькому. Стала їх намацувати… Стала намацувати… Перебирала їх ніжно пучками пальців, насолоджуючись досхочу…

І раптом все тіло гарячковито пронизала несподівана дурманно-тепла блискавка, воно стрепенулося, злетіло на вершину Ай-Петрі, на якусь мить зависло там на хмарині, облетіло з нею всю Україну і опустилося в М’ятну Яму біля Теклівки. Там мені стало упокорено, м’ятно. Потихесеньку почав брати сон. Соник… Соничок… Озвалися цвіркуни. Ледачкувато репетували чайки. Море ластилося до берега… Треба завести щоденник… Такі події у твоєму житті! Та-акі події! Лусну від цікавості. Добраніч, Касю… До-бра-ні-і-іч… Завтра починаю вести щоденник…

ЩОДЕННИК 20 серпня. 20.17.

Мішко привіз мене міністерською машиною з Борисполя до міліцейського готелю на Шовковичній. В люксовий номер 213. По дорозі ніби ненарошне мацькав мені коліна, норовив пролізти під шорти. Я зловісно шепнула йому: «Зараз, при водієві, затоплю тобі в пику!» Одчепився. Йосип на Говерлі!

21.08. 10.14.

Мішко повинен повезти мене до салону краси, на тайський масаж, до сауни, потім одягнути, як модельку. Від спідньої білизни до вечірнього плаття в блакитних тонах. А потім… потім, Касюню… Приготуйся…

Треба мамі помогти. Решта – дурниці. Київ… Кар’єра… Квартира… Допомогти золотій моїй мамуні не збанкрутувати, вижити. За це я готова віддати свою «опечатану». Мільярди жінок віддавали її абикому під настрій, у мить усепоглинаючого дурману, коли верховодять тіло і похіть. Я нічим не відрізняюсь. Хіба що не комплексую на предмет зовнішності.

Це міг зробити зі мною, десятикласницею, художник Роман Безпалко у М’ятній Ямі.

Це міг вчинити зі мною красень аспірант, «Вічний революціонер» Бодя Багнат з Краснодона, в якого були втріскані всі студентки і молодші викладачки Академії, але я, навіть сп’янівши у відпочинковому студентському таборі на Дніпрі, у Стайках, в окремому наметі – чомусь чи злякалася, чи не захтіла… Хтіла від нього більшої навали, більшого нахабства. А він все цілував мені руки і гладив голову… Дурко.

Це міг (ні! ні! не міг!!!) зробити підполковник Мішко у Криму на міліцейських курортах. Не міг! Не міг! Примітивний джигун у міліцейській формі! Не міг!

21.08. 12.34.

Приходив Мішко з шампанським та дешевими цукерками. Приїхав, щоб везти мене до салону краси. Сам випив вино і наджер цукерки. Обгортки зім’яв і викинув під олеандра у вазоні.

Побачив щоденник. Хапонув, щоб прочитати. Я вихопила, але він намагався забрати. Двічі врізала замашного ляпаса. І навіть замахнулася ногою в його чоловічі ознаки, але не вдарила.

Образився. Пішов, траснувши дверима.

Я красива без євроремонту і без «штукатурки». Нащо псувати природу.

21 серпня 13.08.

Обізвався мій Бодя з Краснодона… Один із «страждальців». У нього закохана вся дівоча паланка Академії, а

1 ... 50 51 52 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…"