Читати книгу - "Вітер, Черкащенко Дарія"

- Вставай, Саріде, - сказав чоловік, схиляючись наді мною.

Допомагаючи собі палицею-мечем, я піднявся на ноги, а Дірас тим часом звернувся до Тайлора:

- Продовжуйте урок, а я поспостерігаю.

Тайлор слухняно кивнув, після чого лорд неквапливо підійшов до лавочки. Провів рукою, змахуючи з неї воду, лише потім присів. Також дощові краплі не долітали до самого чоловіка, наче над ним був невидимий дах. Зручно, коли твої магічні здібності не заховані в чіпкі обійми шкіряних браслетів.

Після того, як у наших занять з'явився дуже впливовий глядач, Тайлор помітно заспокоївся. Пояснив мені, як слід тримати меч, що з ним робити, коли відбиваєш удар, ну і, звісно ж, показав, як управлятися зі щитом. Урок став справді уроком, а не знущанням. Я навіть почав отримувати задоволення. Магія це добре, але в житті всяке може трапитися, і необхідно вміти захистити себе в будь-якій ситуації.

Разом із закінченням заняття, припинився і дощ. Тільки тепер вже ми були схожі на чорні хмари, з яких безперервно капало. Шкода слуг, яким доведеться прибирати залишені нами сліди з води та бруду. Тайлор попрощався з нами й відпустив відпочивати, водночас із лавки піднявся Дірас. Він неспішно підійшов до свого учня, чекаючи поки хлопці відійдуть якомога далі. Але мій чуйний слух, який не заблокуєш жодними браслетами, вловив суворі слова лорда:

- Тайлоре, ходімо до мене в кабінет. Є розмова.

Сподіваюсь, що їхня розмова піде на користь розлюченому хлопцеві, і моє життя стане трохи легшим. Я плентався світлими коридорами замку, розглядаючи сліди бруду, які залишили після себе хлопці. Здавалося, ніби тут проповз величезний слимак, який мимохідь куштував на смак картини, нюхав стіни, а одній з декоративних статуй намалював брудом вуса і борідку.

У ванній кімнаті також творився надзвичайний кошмар. Брудний одяг купою валявся в кутку, разом із взуттям. Я теж зробив свій внесок. Підлога була мокра і брудна, а в коритах плескалися хлопчаки, ще більше розбризкуючи воду.

Я із задоволенням занурився у своє корито, мружачись від задоволення. Тепла вода не тільки омивала тіло, а й розслабляла його, змиваючи втому. Я прикрив очі, дозволяючи собі ненадовго піти від реальності.  Навколишні звуки злилися в єдиний гул.

- Вечерю пропустиш, - раптово почув я біля себе голос Торена, потім відчув легкий дотик до плеча.

Здається, я занадто розслабився, можливо, навіть трохи задрімав, бо після цих слів зрозумів, що у ванній кімнаті нікого, крім нас, уже не лишилося.

- Нехай, - тихо відповів я втомленим, злегка хрипким голосом.

- Давай, приходь до тями, - хлопець усміхнувся і злегка потряс мене за плечі. - Я Сема попросив охороняти твою їжу, але ти сам розумієш, який із нього охоронець.

- Гаразд, - здався я. Поплескав водою в обличчя і вибрався з корита.

Хоч би як було добре, але Тор мав рацію, потрібно було оговтуватися. Якщо вечерею ще можна пожертвувати, то додаткові уроки в Міріон пропускати ніяк не можна. Ця сувора жінка такого ставлення до себе не пробачить. Я квапливо витерся, вдягнув чистий одяг і запасну пару сухих черевиків. Після чого, разом із Тореном попрямував до їдальні.

Поки я долав короткий коридор, мій голодний живіт розбуркутівся не на жарт. Хоча, до цього мовчав, як досвідчений злодій на допиті. Як же добре, що відважному Орсему вдалося зберегти мою вечерю цілою і неушкодженою. Утім, не думаю, що на неї став би хтось зазіхати, бо хлопці були занадто захоплені поглинанням каші. Якими б вони не здавалися бадьорими під час миття, але тренування під дощем виявилося виснажливим для всіх. Я теж не став зволікати та швиденько все виїв до останньої крупинки.

- Невже знову підеш замок вивчати? - здивовано поцікавився Торен, коли побачив, що не йду разом з усіма до кімнати, а звертаю до сходів.

- Ні, - я похитав головою. - У мене додаткові уроки з Міріон.

Чейз та Елан, на відміну від решти, ще не встигли увійти до кімнати, тож почувши нашу розмову, зупинилися біля порога, прислухаючись.

- Ясно. Ну, удачі тобі тоді, - відповів Тор. - Тільки до відбою не спізнюйся.

- А це вже як вийде, - підморгнувши хлопцеві, я продовжив свій спуск униз.

Міріон чекала на мене, сидячи за своїм учительським столом. Цього разу на ній була довга чорна сукня і тепла сіра шаль, накинута на плечі. Сховане за хмарами вечірнє сонце не могло достатньо освітити велику кімнату, тому жінка завбачливо запалила для нас кілька свічок. При моїй появі вона відірвалася від уважного вивчення якогось пергаменту, поквапливо згорнула його і сховала в стіл.

- Добрий вечір, - привітався я, чемно схиляючи голову.

- Добрий вечір, Саріде. Сідай.

Я зайняв усе той самий уподобаний мною столик. Міріон почала урок. Для початку вона ще раз швидко опитала мене, перевіряючи наскільки я добре засвоїв отримані знання, заодно повторюючи вивчене. Потім ми довчили весь алфавіт і взялися вивчати склади. До кінця заняття, я самостійно зміг прочитати кілька простеньких слів і написати під диктування кілька не складних речень.

- Добре попрацювали, - задоволено сказала Міріон. - Арифметику ми поки що не чіпатимемо, як я зрозуміла, у тебе з нею особливих проблем немає. Необхідні знання ти й так отримуєш під час звичайних уроків. Тож наступного разу, знову займемося граматикою. Вивчити всі букви та дізнатися, як правильно записувати слова, це тільки пів справи. Далі необхідно вивчити всі правила розставляння розділових знаків і як правильно складати речення. Ну, а на сьогодні досить. Можеш бути вільний.

Я піднявся зі свого місця, схилив голову, потім щиро подякував Міріон за урок. Жінка зніяковіло посміхнулася і відповіла взаємною люб'язністю:

- Мені було дуже приємно з тобою працювати, більше б таких уважних і посидючих учнів. Ну, ступай.

Я ще раз коротко вклонився і покинув бібліотеку. У нашій спальні виявилося надзвичайне пожвавлення - Елан і Рін упаковували теплі й запасні речі в невеликі дорожні сумки. Майкон бігав навколо і заздрісно пищав про те, як би йому теж хотілося піти з ними. Чейз відпускав жарти про те, що на хлопців у дорозі чекатимуть неймовірні й жахливі пригоди. Навіть скромняга Сем тинявся поруч, уважно спостерігаючи за тим, що саме вони кладуть до себе в сумку.