Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

якого, мов потоки, розбуялись? 8 Єгипет підіймається, неначе Ніл, води якого, мов струмені, розбурхались. Він каже: Підіймусь, окрию землю, знищу міста й їхніх мешканців! 9 Кидайтесь, коні, летіте колісниці! Вояки, виступайте з Кушу й Путу, озброєні щитами, і ви, лідійці, з натягнутим луком! 10 Цей день для Господа, Бога сил - день відплати, щоб воздати ворогам. Меч буде жерти, насититься й уп'ється їхньою кров'ю. Це жертва Господеві, Богові сил, у північній землі, коло ріки Ефрату. 11 Іди в Гілеад, візьми бальзаму, єгипетська дочко-дівице! Та шкода тобі добирати ліків: нічим рани своєї не загоїш! 12 Довідались народи про твій сором, і плач твій виповнив землю! Бо воїн об воїна спотикнувся, та й полягли обидва разом.» 13 Слово, що сказав Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавилонського, щоб ударити на Єгипетську землю: 14 «Оповістіть про це в Єгипті й проголосіть у Мігдолі, звістіть у Нофі і в Тафнісі. Скажіте: Шикуйсь, готуйсь, бо меч пожирає все навкруги тебе. 15 Чого втікає Апіс? Твій бик не встояв? Бо Господь повалив його. 16 І збірне військо похитнулось, і падали один на одного, примовлявши: Вставаймо, повертаймось до нашого народу, у нашу рідну землю, далеко від згубного меча! 17 Прозвіть царя єгипетського, фараона, так: Гармидер після втраченого часу! 18 Як живу я, - слово Царя, Господь сил йому ім'я, - як Тавор перебуває серед гір, а Кармель над морем, так певно й те, що він прийде. 19 Готуй собі на виселення клунки, дочко єгипетська, що так єси осілась добре! Бо Ноф стане пустинею і, спалений, обезлюдніє. 20 Єгипет - телиця вельми гарна, але з півночі ґедз налетів на неї. 21 Та й найманці його, що немов годовані телята, - ба й вони теж назад сахаються, втікають поголовно, встоятись не спроможні, бо й на них прийшла лиха година, час їхньої кари, 22 Ось слухайте! Сичить щось, неначе гадюка. Приходять з військом, із сокирами на нього нападають, мов дроворуби. 23 Рубайте його ліс, - слово Господнє, - бо він непрохідний! Їх більш, ніж сарани, і ліку їм немає. 24 Покрилася соромом єгипетська дочка, віддано її північному народові в руки. 25 Господь сил, Бог Ізраїля, говорить: Я покараю Аммона у Но, фараона й Єгипет з його богами і з його царями, а й з тими, що на нього уповають. 26 Я видам їх у руки тим, які пантрують на їхнє життя, у руки Навуходоносорові, цареві вавилонському, й у руки рабам його. Аж потім Єгипет буде заселений, як за давніх днів, - слово Господнє. 27 Ти ж не бійсь, Якове, слуго мій, і не лякайсь, Ізраїлю! Врятую бо тебе з земель далеких, твоїх потомків - із краю їхньої неволі, і Яків повернеться й житиме спокійно та безпечно, тож ніхто не буде більш його страхати. 28 Не бійся, Якове, мій рабе, - слово Господнє, - бо я з тобою. Я вигладжу усі народи, що проміж них тебе розкинув. Тебе ж не загладжу. Я покараю тебе, але по правді, - без кари тебе не зоставлю.»

47. Пророцтво щодо філістимлян

1 Слово Господнє, що надійшло до пророка Єремії про філістимлян перш, ніж фараон ударив на Газу. 2 Так говорить Господь: «Уже ринуть води з півночі, немов розливний потік. І затопили землю з усім, що її наповнює, міста та їхніх мешканців. Люди кричать і лементують всі, що живуть у країні. 3 Вчувши тропотіння копит їхніх дужих коней, гуркіт колісниць їхніх, скрипіння коліс їхніх, батьки не озираються більш на дітей, бо руки в них помліли. 4 Настав бо день, щоб вигубити всіх філістимлян, щоб винищити всіх помічників, які в Тирі й Сидоні ще позоставались. Господь погубить філістимлян, останок острова Кафтора. 5 Газа облисіла, Аскалон онімів. Ашдод, останок анакіїв, докіль робитимеш собі нарізи? 6 О, мечу Господній! Докіль іще рубатимеш? Сховайся лишень у свою піхву! Перестань, погамуйся! 7 Та як йому вгамуватись, коли Господь дав йому наказ? На Аскалон і морське побережжя - на них він його призначив.»

48. Пророцтва щодо Моава

1 Про Моава. Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ой горе Нево-місту, - його спустошено! Кіріятаїм соромом окритий, - здобуто його! Твердиню ганьба обгорнула й прибила. 2 Слава Моава зникла, у Хешбоні напоготовлюють на нього лихо: нум, мовляв, знищимо його з-поміж народів. Та й ти, Мадмене, згинеш, меч іде за тобою. 3 Із Хоронаїму крик чути: Спустошення! Страшна руїна! 4 Моава стерто на порох! Крик долинає аж до Цоару. 5 Бо узвозом до Лухоту йдуть з плачем, бо на Хоронаїм-спуску чути ридання по поразці. 6 Тікайте, рятуйте життя ваше, мов той онагр у пустині! 7 Тому що ти надіявсь на твої твердині й на твої достатки, то будеш і ти здобутий. Кемош піде у неволю разом із своїми священиками й князями. 8 Прийде спустошник на кожне місто, ніяке місто не уникне; загине долина, спустіє й рівнина, - слово Господнє. 9 Дайте Моавові крила, щоб міг полетіти. Його міста обернуться на пустиню, нікому буде в них жити! 10 Проклят, хто Господню справу виконує недбайливо! Проклят, хто стримує меча свого від крови! 11 Вже змалку жив Моав безпечно і спочивав на своїй гущі. Не переливано його з посуду в посуд, не займано його ніколи у неволю. Тим то й смак його зостався в ньому, та й запах його не змінився. 12 Тим же то ось настануть дні, - слово Господнє, - і я пришлю переливачів до нього, що переллють його, а його посуд спорожнять, глеки ж порозбивають. 13 І застилається Моав Кемоша, як застидався дім Ізраїля Бетела, - своєї надії. 14 Що ви говорите, мовляв, - ми хоробрі й спритні до війни вояки? 15 Спустошник Моава йде проти нього, цвіт його молоді сходить на заріз. 16 Близька Моавова погибель, його лихо приходить притьмом. 17 Пожалуйте його, всі його сусіди й усі, що знаєте його ім'я. Скажіте: Як зламалось оте міцне жезло, ота