Читати книгу - "Цілитель Азаринту, Рейгар"

.

Добре, що вона знайшла коваля, такого ж шалено здібного, як Голіаф. Лічені години, щоб виготовити цілі комплекти обладунків, і вони теж ідеально підійшли. Вона, звичайно, була важчою, але її сила постійно зростала з тих пір, як вона знайшла перший сет у підземеллі Талін.

.

Крім того, я також роблю чари.

.

Очі Голіафа радісно танцювали, коли він дивився, як вона рухається в обладунках.

Це виглядає чудово, — сказала Ілея, викликаючи свою Вуаль і попелястих вусиків на знімальний майданчик, щоб побачити все це разом. Вона почувалася майже по-дитячому від того, як круто почувалася в цьому щойно викуваному комплекті важких обладунків. Роги також були ідеальними, вони тягнулися збоку від штурвала і нахилялися вниз і вперед.

Набір був чимось середнім між половиною та повною тарілкою. Її суглоби були дещо оголені, але це дозволило б досягти набагато більшої гнучкості, ніж те, що покривало все. І таким чином вона може помятися і зруйнуватися, не погіршуючи її рухливості.

.

Мені це подобається.

.

Голіаф схилився в повітрі. — Бути корисною, попелястою мисливицею. Я дякую тобі.

?

— Чому мисливець? — з цікавістю запитала Ілея. Наскільки їй було відомо, вона ідентифікувала себе як воїна.

.

Коваль почав переплавляти злиток Ніаміра, ще десять штук поклали в ящик і зберігали в її намисті, включаючи ті, що були призначені для гнома.

Обладунки були зроблені для вас. Він вибрав собі імя . Ти більше нагадуєш мені мисливицю, ніж троянду, але я мало знаю про квіти.

Ілея засміялася. Я сприйму це як комплімент. Вона викликала срібну троянду з підземелля Тремтіння. Я думаю, що саме тому він обрав таку назву. Це з тієї ж руїни.

.

Голіаф зрадів і обережно взяв троянду. Чудово. Розумієте, моє прокляття вяне більшість рослин, особливо такі ніжні речі, як квіти. Врешті-решт, вони від життя.

.

Коли він спробував повернути її їй, вона підняла руку. Тримайте його. Я можу отримати їх більше.

— Дарунок я буду цінувати, Ілеє, мисливиця на попіл, — прошепотів він і вклонився.

— Ти ж казав, що Талін прийшов за тобою. Ви маєте на увазі їхні машини чи самих гномів?

.

Голіаф нічого не відповів, обережно сформувавши двома плоскогубцями маленький шматочок сяючого Ніаміра, перш ніж нарешті опустити його в рідину, з відра долинув шиплячий звук.

Вони прийшли зі своїми машинами-охоронцями. Жоден з двох гномів, які загинули того дня, не був бійцем будь-яких здібностей. Творцями, якими вони були, їхні машини чинили грізний опір.

,

Я маю на увазі, що це плаваюча істота рівня двісті з молотом з головою завбільшки з мої груди. Цікаво, як би це вчинило проти преторіанця, який так багато знає про метал.

?

— І їхні машини так відрізнялися від інших, які ви бачили?

— О, так. Досить вражаюче. Внутрішнє джерело мани, здатне використовувати частину навколишньої мани. Воістину новаторський. Я не зміг його повторити.

?

— І ти думаєш, що Терок робить щось подібне?

Коваль налив ще одну форму, перш ніж відповісти. — Зовсім ні. Той, хто відповідає за джерело мани, подібне до тих, що є в машині , виходить далеко за межі моїх можливостей. Справжній майстер. Більшість екзоскелетів, які я бачив, були звірами, масивними і спеціалізувалися лише на руйнуванні. Жодна така машина не вимагала б таких точних і маленьких шматочків Ніаміра. У Талінських Вартових, як їх називали, не було такої сталі, але був більш поширений метал, знайдений на півдні. Подумати, що вони перетворили його на таких швидких і спритних супротивників... Це... вражає.

Ілея викликала меч Талін і показала його ковалю. — Що метал?

.

— Авжеж. Він узяв лезо і оглянув його. Він ідеальний. Стільки, скільки можна зробити з цієї сталі.

–

Ілея викликала другого, а потім вирішила скинути всю свою зброю Талін, що залишилася, крім одного кинджала і одного меча. На верстаті зявилася зброя – списи, булави, бойові молоти та мечі.

.

У вас може бути все це. Не впевнений, що мені це знадобиться.

Голіаф оглянув зброю і швидко відкинув більшість з них, перш ніж узяти в руки два мечі і подивитися на них. Він повертав леза і рухав ними.

.

Вражає.

?

— Що це таке?

Коваль обернувся до неї і показав клинки. Вони ідентичні моєму оку.

.

Ілея кивнула. Ну, Вартові теж виглядають так само. Мабуть, використовував якесь механічне виробництво.

?

Чи була у гномів своя маленька промислова революція?

Клинки, викувані машинами... цієї якості? Я буду вивчати їх докладніше. Якщо ви знайдете виробниче приміщення, машину, руни чи чари, будь ласка, покажіть їх мені, — додав Голіаф, перш ніж замахнутися на свої обладунки. Вони готові.

-.

Ілея яскраво посміхнулася і сховала все це у своє намисто. Чотири повні комплекти обладунків , плюс ще один, який вона носила. Кожен набір займав десять одиниць місця для зберігання в її намисті, довівши його загальну кількість до одного девяноста двох.

.

— Спасибі, Голіафе, ти справді врятував мою дупу тут.

Не кажіть про це. Ви принесли мені достатню компенсацію. Це останній шматочок і для вашого гнома. Дайте йому зрозуміти, що я захочу побачити готовий виріб, — сказав коваль із схвильованими очима. Ілея все краще оцінювала свої емоції, оцінювала дрібні рухи і зміни в золотому світлі або їх формі.

Покрутившись один раз, вона зупинилася в стійці. Ти залишишся тут? Можливо, через пару тижнів я приїду знову... для перекування та з новим металом, — сказала вона, повертаючись у невимушену позу.

.

— Звичайно. Можливо, я зможу покращити ваші обладунки, поки дізнаюся більше про сталь .

.

Простягаючи руку, вона посміхнулася, коли коваль потиснув її. Я з нетерпінням чекаю на це. Розважайтеся.

— Щасти тобі на полюванні, попелястий воїне.

.

Око Терока ледь не вискочило з голови, коли повернулася Ілея.

?

Цілих пять наборів? Оце так... ти знаєш, що я... Ах, блядь. Так, розкладіть їх. Невже Голіаф погодився хоча б утворити злитки? — запитав він, перевіряючи перший шматок порожнього обладунку, киваючи на його якість.

.

Ілея щойно прикликала одну з замовлених ним сталевих деталей Ніаміра і покрутила її крізь пальці, посміхаючись гномові.

.

Терок видав напівзадушливий звук радості й здивування. — Ти прокляте диво. Ти впевнений, що мене не проклядуть і не вбють за те, що я прийняв твою допомогу? — засміявся він.

.

Ілея знову відклала шматок і кивнула до комплектів обладунків.