Читати книгу - "Наші обіцянки, Ана Маіс"

— Про що думаєш?

Моя голова лежала на його грудях. Мій вказівний палець кружляв татуюваннями чоловіка, обводячи їхній контур. Я підвела свій погляд вгору зустрічаючись з темними очима Давида.

— Про те, що мені дуже добре з тобою.

— Мені теж. — прошепотів він, поцілувавши мене в маківку.

Мені справді подобалось лежати у його обіймах. Я відчувала його рівномірне дихання та спокійне биття серця. Я глянула вниз, там де мій палець продовжував обводити завидки його татуювань.

— Що ти подумав, коли вперше мене побачив? —  запитала я, після декількох хвилин тиші.

Я зацікавлено глянула на нього.

— Ти справді хочеш це знати? — запитав він, ліниво проводячи рукою по моїй спині.

Я злегка посміхнулась та кивнула головою.

— Подумав, що ти перелякана і занадто слухняна дівчина, з якою буде легко вдавати, бо ти робиш все що тобі скажуть.

Моя посмішка впала, і я звузила на нього очі.

— А ти мені здався зарозумілим придурком. — буркнула до нього.

Його груди затряслися, і я помітила, що він сміється. Я спробувала відсунутись, але він зловив мене за руку, затримуючи на місці.

— Я не договорив. —  сказав він, трохи серйознішим тоном. — А ще ти дуже рішуча. Мені насправді подобається це в тобі.

Мої брови піднялися вверх від його слів.

— Пізніше я побачив, що ти дуже розумна і добра. — продовжив він.

Він послабив хватку на моїй руці, і я встала з ліжка. Скрутивши своє волосся у високу гульку, я сховалася за двері ванної готова прийняти теплий душ.

Деякий час я стояла під водою не рухаючись. Капельки води стікали моїм обличчям і вниз по голому тілу. Спочатку я намилила голову, а потім стала проводити мочалкою по тілу. Я затрималась, відчуваючи чиюсь присутність. Велика міцна рука накрила мою поверх мочалки. Я глянула із-за плеча зустрічаючись з потемнілим поглядом Давида.

— Я допоможу.

Я відпустила мочалку і заплющила очі. Давид приділяв окрему увагу кожній частині мого тіла. Спочатку він провів мочалкою по моїй спині, а потім приділив достатньо уваги моїм рукам та шиї. Чоловік розвернув мене до себе обличчям, і повільно провів від ключиці до грудей.

Я зглитнула, відчуваючи сухість в роті. Давид не поспішав, плавно переміщаючись нижче до живота. В кабіні стало надто тісно, пара оточила нас з різних боків, не даючи глибоко вдихнути.

— Думаю, готово. — прошепотів Давид мені на вухо.

Я вдячно кивнула.

— Я тепер почуватимусь винною. — зізналась я, підводячи погляд на його обличчя.

Давид звів брови докупи.

— Чому?

— Бо ти мені допоміг. — промовила я, знизавши плечима.

— Ти можеш зробити те саме. — сказав чоловік, не відриваючи свого погляду від мене.

Він простягнув мені мочалку, і я вхопившись за неї почала робити те саме. Десь через годину ми нарешті вийшли з душу, я закуталась у махровий халат та зупинилася біля Давида, який в той момент натягав на себе футболку.

— Я піду до себе. — сказала я, зустрічаючись з ним поглядом у дзеркалі.

Він розвернувся та він запитально глянув на мене, піднявши брови вверх.

— Чому? 

— Мій одяг у моїй кімнаті. — пояснила я, знизавши плечима.

Він на мить замислився, а тоді кивнув головою.

— Перенесеш свій одяг до мене, я звільню для нього місце. — промовив чоловік.

Це мало сенс, оскільки я сплю у його кімнаті відколи він запропонував бути його справжньою дівчиною. У свою заходжу тільки, щоб переодягнутись.

— Ти серйозно? — все ж вирішила перепитати я.

— Серйозніше не буває. — запевнив Давид.

Чоловік швидко поцілував мене у губи і відсторонився.

— Чекатиму тебе внизу. Повечеряємо разом.

— Гаразд. — погодилась я, злегка прикусивши нижню губу та забравши свою руку з його грудей.

Одягнувши коротку майку та шорти, я спустилася вниз, відчуваючи приємний запах. Зголоднівши я облизала губи та пройшла до кухні. Приємний аромат посилився, і підійшла зупинившись біля Давида.

— Я не знаю, що ти там готуєш, але це пахне дуже смачно. — чесно сказала я.

— На смак воно ще смачніше. — запевнив він.

Давид наблизився до мене, а тоді раптом підняв мене у повітря, посадивши на стіл. Я ковтнула, а тоді почала зацікавлено спостерігати за ним. Зараз він виглядав більш по-домашньому, і мені це подобалось. Так буденно…

— Спробуй. — він простягнув мені ложку з рисом, і ще чимось, що я не могла розгледіти.

Я легенько дмухнула і піднесла до рота. Давид увесь цей час спостерігав за мною. Я тихо застогнала, коли в моєму роті вибухнули всі барви смаків страви.