Читати книгу - "Заборони для відьми, Велена Солнцева"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Навіщо ти це зробила, Василино?
Він підвівся, змахнувши перед собою рукою:
-Sobra (протверезіти) - і хмелю як і не бувало. Сріблясті очі з докором дивилися на мене. Дракон повільно наближався, а мені й відступати не було куди.
-Я ж жити без тебе не зможу, дівчинко. - у його голосі було стільки туги, що серце стислося і руки самі потяглися до дракона.
Але знову скрипучий голос обурено сказав:
-У вас там совість є? Старій жінці відпочити не дасте. Жити він без неї не може, як же, найвідоміший кабель драконів розжаліти молодицю намагається. Ану брись зі сну дівчинки пішов, їй відпочити від вас треба.
Мене висмикнуло зі сну і я побачила злу відьму що схилилася наді мною.
-Де ж ти цих іродів знайшла, що так і ломляться, відпочити не дають. На ось. -Вона простягла мені мотузку промаслену пахощами. - Зав'яжи на руці і не симай.
Пані Ганна зачекала поки я виконаю її наказ і тільки після цього залишила одну. А мене розривали суперечливі почуття. Коли князь до себе покликав я була рада що мене витягли, а от коли дракон, так хотілося його обійняти, притиснути до себе і не відпускати.
-Я сказала спати. Рано ще, ось вивчишся в мене, а потім коли милий ще крилатий буде, тоді і подумаєш, тоді він тебе замкнути вже не зможе. Так що спи, сили тобі ще знадобляться.
Цього разу мій сон ніхто не переривав.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заборони для відьми, Велена Солнцева», після закриття браузера.