Читати книгу - "Ректор, Таміла Калас"

Майже пів року я нічого не знаю про Павлака він зник без пояснень як боягуз, я намагалась шукати його та хоч щось про нього дізнатися, мені вдалося дістати адрес квартири Ігоря, але виявилося там тимчасово проживав його друг Костя який нічого не захотів розказувати, та я певна він щось приховує і скоріше за все знає де Павлак і як з ним зв'язатися. 
За цей час я втратила надію коли-небудь знайти Ігоря, він став моїм роковим уроком на завжди, тепер здається якби ми зустрілись я готова сама добряче врізати йому в обличчя.
Тільки зараз розумію свою сестру настільки її погано, коли хочеш кричати від пекучого болю через зраду та обман коханої людини.
Карина таки дала згоду на розлучення залишилося останнє судове засідання, проте Харитон коли дізнався про її вагітність тепер проти розводу, чоловік засипає Карину квітами та подарунками. Харитон переїхав до Чернівців і щоразу намагається якось поспілкуватися із сестрою, звичайно тепер наш батько проти щоб вони були разом, тому до Карини приставив охорону.
До речі про подарунки мені скоро двадцять, хоч святкувати настрою нема зовсім, як не стараюсь все нагадує про Павлака навіть стіни нашого Університету під час навчання, мені важко там перебувати не зважаючи на це я таки вирішила виконати обіцянку яку дала Ігорю під час останньої нашої зустрічі - добре навчатися і не пропускати занять, тому сумлінно відвідую Університет, новий Ректор вже не викладає, проте іноді відвідує лекції.
Дамір Євгенович ставиться до мене надто прискіпливо на початку нашого знайомства я тричі перездавала залік з Фармакології, багато викладачів стали вимогливіші до мене, фамілія Равський все частіше випливає у мої підсвідомості як страх, буває ми стикаємося з ним разом.
Іноді здається Дамір Євгенович слідкує за мною напевно у мене манія переслідування, тільки на відносини з Ректорами у мене тепер накладена залізна заборона гадаю деякий час я взагалі не зможу ні з ким зустрічатися.
Після робочого дня у нашому готелі, викликаю таксі та збираюся до дому справи по бізнесу пішли у гору і тепер у батька є хороший прибуток, проте наші з ним відносини є досить натягнуті ми майже не спілкуємося, а коли розмовляємо то сваримось, я взагалі мало с ким контактую.
Сідаю до таксі й майже водночас чую музику свого мобільного, хочу відразу вибити, але на екрані бачу ім'я Ліана, вже досить довго ми не з нею не бачились після розриву з Павлаком я ніби випала з реальності, беру слухавку хоч мій настрій досі нікудишній.

- Привіт пропажа, ти геть забула про мене, чи може ти вирішила стати хорошим медиком і тепер гризеш граніт науки? - Голос Ліани як ніколи на позитиві.
Про те що сталося у мене з
Павлаком я вирішила тримати в собі, хочу забути цю людину і ні з
ким не обговорювати наші стосунки, напевно тому мені досі важко.
Ліана навіть не здогадується про мої проблеми, я й справді поринула з головою у науку, але поки канікули допомагаю батьку по бізнесу.

- Вибач - посміхаюся у слухавку - Медицина мене досі не надто захоплює, але я намагаюся її подужати.
- Не дуже подобається мені твій сміх і голос подруго, на твоєму місці я б давно перевелася на інший факультет, у тебе хоч все нормально, а то завжди коли я хочу з тобою поговорити про особисте ти завжди кажеш що немає часу.
- Все добре - впевнено відказую - просто втомлена, я їду якраз з готелю, ще й Карині треба допомагати її скоро народжувати.

- Так я знаю, але її ще все одно за швидко народжувати. А ми могли б трохи розважитися ти хоч пам'ятаєш що у мене скоро день народження, точніше у нас, і ніяких відмов я не приймаю я ж не твої бой-френди, ми будемо святкувати на повну, двадцять це тобі не дитячі забавки циферка кругленька.
Мені дуже соромно, але я справді забула про день народження Ліани, моя подруга народилася на два дні швидше від мене тому ми інколи разом святкували дні народження, Ліана для мене досить близька людина, скоріше ми були
майже як сестри, тому відмовитися буде не можливо.

- Добре я не проти, тоді святкуємо у тебе чи у мене дома?

- Ти що, ніяких дома! Я знайшла класне місце тобі сподобається, адресу кину на Вайбер чекатиму тебе у неділю на вечірці та спробуй тільки спізнитися, причина запізнення може бути тільки одна - наведення марафету. Або народження племінника.

- Ок, домовилися.

Прощаюся з Ліаною.

Приїхавши на квартиру швидко приймаю душ, вода майже холодна, але для мене і мого стану самий раз від такого душу ніби приходжу до тями, одягаю свій м'який халат і по тілу потроху проходить тепло. Я заходжу на кухню тут на мене вже чекає Карина та чашка трав'яного чаю. Сідаю до столу не відразу помічаю на підвіконні великий букет квітів, трохи дивуюся
зазвичай квіти чи подарунки від Харитона миттю опинялися у смітнику, або залишалися у кур'єра, проте це її право вже дуже скоро Карна буде народжувати перейми на такому терміні можуть початися будь-якої миті .
- Як ти себе почуваєш? - Беру до рук чашку чаю.
- Він телефонує мені щодня по декілька разів. Харитон  винаймає квартиру на Окружній.

- І що ти вирішила, пробачиш його?
Карина ніяковіє та метушливо проводить долонею по лиці.

- Я не знаю. Розумієш як виявилося коханка Харитона не вагітна,  вона просто обманювала його , щоб тримати  біля себе.   Все-таки він батько нашої майбутньої дитини, і гадаю у нього до мене ще є почуття. Звичайно зраду пробачити дуже важко...

- Я б не змогла - кажу поспіхом.

- А ти ще любиш його, того Ректора Ігор здається?
Від питання Карини аж кидає у жар, мене переповнює злість.

- Ум - стукаю кулаком по столу - Прибила б, і не нагадуй мені більше про цю людину! - Швидко намагаюся приборкати емоції - Пробач я просто, корочи давай ми ніколи не будемо про нього говорити. Йому ж байдуже до мене як він міг так вчинити. Та він навіть всіх своїх друзів, знайомих, сестру попередив, щоб мені про нього нічого не розказувати.
- Як думаєш його варто пробачати? - В думано питає сестра.