Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Майдан. Таємні файли 📚 - Українською

Читати книгу - "Майдан. Таємні файли"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Майдан. Таємні файли" автора Брати Капранови. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 52 53 54 ... 79
Перейти на сторінку:
люди, які на Майдані були адептами ненасилля, за місяць почали штурмувати військкомати та записуватись у добровольчі батальйони? Ми — ні. Майдан завжди огризався на агресію з боку влади — огризнувся і 20-го. Саме тому й почали втікати вевешники та спецпризначенці, що їм дали зрозуміти — Майдан має сили для відповіді на вбивства.

Вікіпедія твердить, що на Майдані у ті дні загинуло 12 правоохоронців, п'ятеро — 18 лютого, троє — 19-го, і ще четверо — 20-го. Крім того 83 отримали вогнепальні поранення. Зрозуміло, що після цього не знайшлося більш охочих гинути за Януковича, і міліціонери відступили.

Верховна Рада — останній бастіон легітимності.

Файл № 15

Аналізуючи революційні події 2014 року, ми раптом із подивом з'ясували, що вищий законодавчий орган країни — Верховна Рада — відіграв тоді одну з ключових ролей, і що важливо — на всіх ключових етапах протистояння.

Голосування депутатів 16 січня, проведене руками з усіма можливими порушеннями норм та процедур, не тільки стало детонатором початку бойових дій у Києві та по всій Україні. Воно також показало, що в країні більше не існує парламенту як самостійного органу влади. Що всі рішення ухвалюються на Банковій і потім за допомогою дресированих депутатів, які тиснуть кілька кнопок одночасно під керівництвом координатора парламентської більшості Чечетова, їм надається нібито легітимність. І рішення ці можуть суперечити не тільки законам чи Конституції, а й навіть здоровому глузду.

Проте трохи більше, ніж за місяць, 20 лютого, Верховна Рада, ніби птах-Фенікс, постала з попелу і не тільки відновила власні повноваження, а і своїм рішенням усунула від влади Президента, призначивши нові вибори. Саме так було забезпечено максимальну легітимність зміни влади в Україні.

Зверніть увагу — обидва згадані по суті протилежні рішення ухвалював один і той самий склад Ради, і багато хто з депутатів голосував як за перше, так і за друге.

Об що ж саме розбилася лебедина вірність депутатів Януковичу?

Першим серйозним сигналом стало, звісно, січневе повстання на Грушевського. Тоді багато хто зі складу більшості почав коливатись, а після перших смертей на Майдані опозиційні сили спробували навіть створити механізм перетягування провладних депутатів у коло власного впливу. Було проголошено про створення «Народної Ради України».

«На установчих зборах Народної Ради України затвердили Декларацію про проголошення Народної Ради України. Народна Рада України є органом представництва народних депутатів із захисту Конституції, повідомив депутат „Батьківщини“ Андрій Пишний. До об'єднання входять народні депутати-опозиціонери та позафракційні, які залишаються на позиції захисту Конституції, конституційного ладу, демократії, парламентаризму і виступають проти диктатури й узурпації влади режимом Януковича».

(УП, 22.01.2014)

Але перші публічні ознаки розколу у владному таборі з'явилися лише тоді, коли почалося масове захоплення держадміністрацій по всій Україні.

«Депутат від Партії регіонів Микола Рудьковський пропонує Верховній Раді скасувати закони „16 січня“. Відповідний законопроект він зареєстрував у парламенті».

(УП, 26.01.2014)

«Депутат Партії регіонів Владислав Лук'янов назвав помилкою ухвалені 16 січня законопроекти, які спровокували новий виток протистояння між владою і суспільством. За його словами, час для ухвалення цих законів було обрано невдало».

(УП, 27.01.2014)

А дехто з супутників Партії регіонів навіть згадав, що Верховна Рада є, чи принаймні має бути, незалежною гілкою влади.

«Низка народних депутатів оприлюднили звернення із закликом „узяти на себе головну відповідальність за країну“. Про це повідомляє прес-служба голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Депутати застерігають, що „громадянський конфлікт переростає у громадянську війну“».

(УП, 26.01.2014)

Нагадаємо, що саме у цей час почалися перемовини між Януковичем та лідерами опозиції щодо звільнення затриманих на Майдані, їхній хід безпосередньо позначався на порядку денному Верховної Ради.

«Верховна Рада продовжила позачергову сесію до середи у зв'язку з переговорами щодо законопроекту про амністію. Із такою пропозицією звернувся спікер Володимир Рибак, яку підтримали 368 депутатів. „Переговори продовжуються, вони непрості. Дуже непросте питання амністії“, — сказав він».

(УП, 28.01.2014)

На владу тиснули звідусіль — і з вулиці, і з Заходу, і, будьте певні, зсередини фракції ПР. Тому зрештою Банкова мусила здати деякі позиції.

«Верховна Рада скасувала 9 із 12 законів, які обмежували громадянські свободи громадян і були прийняті 16 січня „у ручному режимі“. За відповідне рішення проголосували 361 народний депутат. Як повідомив спікер Ради Володимир Рибак, відповідної домовленості вдалося досягти на погоджувальній раді у вівторок».

(УП, 28.01.2014)

А головне, було принесено в жертву одну з провідних фігур шахівниці Банкової — одіозного прем'єра Азарова.

«Віктор Янукович прийняв відставку прем'єра Миколи Азарова. Про це йдеться в офіційному Указі, оприлюдненому на сайті Президента. Таким чином, відставка Азарова означає відставку всього уряду. Своїм розпорядженням Янукович також доручив нинішньому складу Кабміну виконувати свої обов'язки до початку роботи новосформованого уряду. Як відомо, у вівторок Азаров подав у відставку „з метою створити додаткові можливості для суспільно-політичного компромісу заради мирного врегулювання конфлікту“».

(УП, 28.01.2014)

Треба відзначити, що Азаров представляв лише одне з угруповань в оточенні Януковича, а тому його відставки домагалися не лише майданівці, але й конкуренти. До того ж, відставка Азарова насправді не покликала за собою відставку уряду.

У Раді активно обговорювався законопроект про амністію учасників протестів, саме він став черговим каменем спотикання. Більшість у ВР захиталася настільки, що на її приборкання мусив приїхати сам Янукович.

«Президент Віктор Янукович прибув у Верховну Раду на засідання фракції Партії регіонів. У супроводі охорони та деяких депутатів він близько 20:27 зайшов на засідання. Він не відповів на питання кореспондента, зокрема і про те, коли буде введено надзвичайний стан. Янукович має стурбований вигляд. На засіданні також присутні Клюєв та Арбузов, Лукаш та все керівництво партії, повідомив Віталій Кличко. За словами кореспондента „Української правди“, спілкування всередині відбувається на підвищених тонах. За інформацією УП, Президент умовляє депутатів підтримати законопроект Мірошниченка. „Або голосуємо Мірошниченка, або не голосуємо сьогодні“, — голосно заявив Янукович депутатам від ПР так, що було чутно в коридорі, де зібралися журналісти. У свою чергу, депутат Андрій Шевченко надав свою оцінку тому, що відбувається у Раді: „Поясню, що зараз в Раді. Янукович приїхав і намагається втримати свою фракцію від голосування за наш закон про „амністію“. Вирішальний момент!“».

(УП, 29.01.2014)

Це був безпрецедентний тиск із боку Банкової, і депутати більшості зрештою проголосували так, як треба було владі.

«Верховна Рада ухвалила за основу і в цілому законопроект „регіонала“ Юрія Мірошниченка щодо амністії учасників

1 ... 52 53 54 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Майдан. Таємні файли», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Майдан. Таємні файли"