Читати книгу - "Троянди, Мері Горн"

- Я і не думав. Просто думаю, чому ти така напружена і шукаю в голові типові причини розлучення.

- Варіанти закінчилися ? - спитала я посміхаючись.

- Так, я мовчу і уважно тебе слухаю.

Я глибоко вдихнула. Так, спокійно.

- Артем, я знаю що це не заплановано і це неочікувано. Але, я останніми днями погано себе почуваю…

Я глянула на чоловіка.

- Я пропонував поїхати до лікаря, - сказав він.

- Лікар не думаю що допоможе хіба що хірургічне втручання…

- В тебе рак? - він зблід а це викликало в мене сміх.

- Господи, від коли в тебе зявилася манера і вміння себе так накручувати?

Артем знизив плечима. А я продовжила.

- Це зникне буквально місяців через три а можливо і пізніше. Причина у тому що, здається, нас буде більше. Тобто, у Рози може появитися брат або, - я затихла дивлячись на Артема а оді ще тихіше додала, - сестричка…

Він дивився на мене великими очима. Вперше, коли я йому про це казала він одразу почав танцювати а його теперішня спокійність мене починала страхати.

- Скажи щось, - сказала я закривши очі.

Артем підняв брови а тоді почав сміятися. Він глянув на мене.

- Ти зараз серйозно?

 - Так, я зробила тест і він позитивний. Звичайно ж потрібно піти ще до лікаря і це все інше але здається що…Артем.

Я почала сміятися коли він зірвався на землю і почав посміхатися мені .

- Серйозно?

- Ти вже спитав це вдруге, - сказала я.

Артем сів на ліжко максимально близько до мене а тоді своює долонею торкнувся мого живота.

- Хочеш сказати, що тут хтось є, - сказав він більше ствердно ніж заперечливо.

- Ти радий? - спитала я і так непотрібне запитання.

Руки Артема обхопили моє обличчя.

- Я шалено радий, Юля.

Він поклав свою голову на мій живіт і тихо прошепотів.

- Тут хтось заховався? Іще один ліліпут.

Я не стримала сміху. Доки ми не придумали імя для дитини Артем називав її ліліпутиком. Та й навіть коли Роза народилася і він вперше взяв її на руки то сказав що це його ліліпут.

Артем глянув на мене а тоді посміхнувся мені.

- Юля, ти не уявляєш який я шалено радий що тоді ти повернулася до мене.

Я посміхнулася.

- А ти не уявляєш яка я шалено рада що зрозуміла як сильно тебе кохаю.

Я поцілувала його. Саме він був тим найкращим чоловіком, котрий коли небудь міг би у мене бути. Раптом Артем перервав поцілунок чим залишив мене у ступорі.

- В мене було одне жахливо цікаве запитання щодо квітів і я його постійно забуваю. Чому ти ніколи не зрізаєш шипи у троянд?

Я не стримала сміху.

- Ти знайшов ідеальний час щоб запитати. Я ніколи не зрізаю шипи, тому що для мене троянди це як люди. А шипи, це та сама зброя. Якщо в один момент людям доведеться боротися, тоді чим?

Артем посміхнувся.

- Вперше чую щось настільки правдоподібне щодо квітів.

Я закотила очі.

-  В мене також питання. Що означало твоє MR?

- Гаразд, цей ініціал це два імена. Перше, те як я хотів назвати свого сина а друге це імя мого рідного батька.

- І? Як розшифровується?
- Майкл і Роман.

- Тоді якщо ліліпутик виявиться хлопчиком, його буде звати Майкл або Роман. Ти сам обереш.

Артем посміхнувся мені.

- Ти найкраща дружина на світі. А зараз продовжимо те що розпочали.

Він поцілував мене знову і я посміхнулася. Найкращий чоловік у світі? Ні, в цілій галактиці.

P.S: Вибирати не довелося, бо тепер разом з однією маленькою принцесою у нас є два принци

Кінець