Читати книгу - "Незграбна дружина боса, Торі Шей"

— Можливо. Але ти просто такий милий, коли ревнуєш, — підколола я, легенько штовхаючи його в плече. — Чесно кажучи, ти навіть миліший, ніж зазвичай.

— Дано, припини, — сказав він, але його тон став теплішим, і я помітила, як його напруга трохи зникла.

— Добре, добре, — підкорилася, але усмішка не сходила з мого обличчя. — Просто не думала, що зможу побачити такого боса в ролі ревнивця.

Він повернувся до планшету, намагаючись зберегти серйозність, але я бачила, як на його гарних губах проривається усмішка. Саша ревнує, а це означає, що я йому не байдужа.

Можливо, наш медовий місяць таки буде солодким, як мед.

***

Прокинулася я від того, що сонце лагідно торкалося моїх повік. Як виявилося, у родини Олександра в Сицилії був власний дім. І не просто дім, а розкішна вілла із чотирма спальнями. Із чотирма спальнями! Хіба не було б цікавіше, якби була лише одна? Що за дурні думки? Зовсім ірраціональні. Але, чорт забирай, це все він — Саша. Саме він викликає їх. Я хотіла, щоб між нами все було по-справжньому. Чи можу я на це сподіватися?

Потягнулася і подумала, як чудово тут. Піднявшись із ліжка, одягнула легкий халат і вирушила на терасу, де Олександр уже працював. Він сидів за столом, його обличчя було зосередженим, а пальці швидко бігали по клавіатурі ноутбука. Він був одягнений у білу футболку й сірі джогери, що виглядало по-домашньому і... сексуально. Срань господня. Не пам’ятаю, щоб хтось колись викликав у мене такі почуття, це було незвично для мене.

— Доброго ранку, босе, — сказала я, підходячи ближче.

— Доброго ранку, Дано, — він підняв голову і поглянув на мене, його очі блищали від сонячного світла. Я помітила, як його погляд мимоволі ковзнув по моєму халату, але він швидко відвів погляд. — Сподіваюся, ти добре спала.

— Як я могла спати погано в такому місці? Чим займаєшся? — спитала я, трохи нахиляючись, щоби поглянути на екран і, водночас, підсунутися ближче до нього.

Від нього пахло м'ятою — свіжий, бадьорий аромат, який мимоволі змусив мене вдихнути глибше. Цей запах був настільки привабливим і зачаровуючим, що я відчула, як мої думки розсіюються. Його аромат був не просто приємним. Це був мікс свіжості м'яти й легкого відтінку деревного мускусу. Ненав'язливий, але такий, що вкарбовувався в пам'ять. Я хотіла пропахнути ним, хотіла відчувати його

— Робота, як завжди, — пробурмотів він, його очі швидко пробіглися по моєму обличчю, а потім затрималися на моїх губах.

— Не можу повірити, що ти працюєш навіть тут, — усміхнулася, намагаючись тримати тон легким і жартівливим. — Ти справді не вмієш відпочивати, чи це просто твій спосіб життя?

— Робота не чекає, — відповів, знизуючи плечима.

Я відійшла від нього, оглядаючи краєвид з тераси. Італія була неймовірно прекрасна, і я відчувала, як мене захоплює бажання досліджувати кожен її куточок.

— Ну гаразд, ти працюй. А я тоді поки що, що піду погуляю по містечку. Можливо, знайду якогось красеня італійця…

Так, я безсоромно дражню його. Чи могла б я колись уявити, що буду так поводитися зі своїм босом?

Саша підняв голову, його погляд став пильним.

— Що ти сказала?

— Ти чув мене, — я розпливлася в усмішці.

Його реакція була миттєвою і впевненою. Він відставив ноутбук в сторону і, не промовивши жодного слова, швидко піднявся з місця. Переді мною він виглядав дуже рішуче, і я відчула, як його рука обхоплює мою талію, коли він посадив мене на столик. Мої ноги автоматично огорнули його стегна, коли я опинилася на висоті його обличчя. Я помітила, як його очі стали ще темнішими від емоцій, а його дихання стало швидшим і гарячішим, торкаючись моєї щоки, ніби намагаючись залишити там слід своєї присутності.

— Ти нікуди не підеш. Одна, — його голос був глибоким і насиченим, немов кожне слово було ретельно зважено. А дивився на мене так, ніби ці слова не терплять заперечень, і його очі, заповнені пристрастю, ковзали по моєму обличчю, від губ до очей, знову і знову.

Я відчула, як його слова пронизують мене, наче струм електричний. Його рука, що тримала мене за талію, була тверда і рішуча, немов тримала мене в клітці, з якої не можна було вийти.

— А якщо я вирішу спробувати знайти якогось гарячого італійця? — запитала, намагаючись додати в голосу невелику грайливість, але відчуваючи, як усередині мене виринає хвиля збудження від його близькості.

Його погляд став ще більш палким, і він наблизився ще ближче, так що я відчула, як його губи майже торкаються до вуха.

— Ні, — прошепотів він, його голос був низьким і наповненим чуттєвістю. — Ти навіть не подумаєш про це. Тільки я можу бути тим, хто тебе розважатиме.

А? Моя щелепа ледве не впала. Олександр реально це сказав? Я не могла повірити своїм вухам. Його слова мали таку велику силу, що я відчула, як все пульсує, від голови до п’ят.

— Справді?

Він підняв одну руку і, не відриваючи погляду, легенько провів пальцями по моїй щоці, залишаючи табун мурах по всьому тілу. Цей дотик був таким простим, і таким прекрасним… Коли його обличчя наблизилося до мого, я могла відчути тепло його дихання, яке проходило між нашими обличчями. Його очі були затуманені бажанням і ревнощами, і це було так інтенсивно, що я майже могла відчути, як моє серце починає бити частіше.

— Чому ти так хочеш піти? — запитав він, його голос звучав як шепіт, що проникає глибоко в мої вуха. — Хіба не розумієш, що я не можу тебе відпустити?

Я спробувала усміхнутися, але в його близькості це було складно. Його погляд був настільки поглинальним, що я не могла вирватися з його чар. Я відчула, як мої руки обхоплюють його шию, і зрозуміла, що навіть найбільші жарти і дражнилки виявилися неспроможними протистояти цій хвилі емоцій і відчуттів.

— Може, я просто хочу трохи погуляти і розвіятись, — спробувавши звучати невимушено, але мої слова загубилися в нашій густій атмосфері. — Хіба це таке велике зло?

Його обличчя залишалося близьким до мого, і я помітила, як його очі м'якшають. Після кількох секунд мовчання він повільно відводить погляд.