Читати книгу - "Беру свої слова назад"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Брестська фортеця вважалася шедевром інженерного мистецтва. Німецькі генерали називали її «Східним Верденом» або «Російським Карфагеном». При будівництві цитаделі використовувалися найбільш передові на той час технології. Кладка фортечних стін була такою, що стіни і через століття після завершення будівництва витримували потрапляння практично будь-яких артилерійських снарядів. У стінах були прорізані вузькі бійниці, які дозволяли обстрілювати водну поверхню перехресним вогнем з будь-яких напрямів. На зовнішній стороні цитаделі були влаштовані напівбашти з бійницями для флангового обстрілу ближніх підступів до стін.
Центральний острів з усіх боків був прикритий трьома іншими островами: Прикордонним (Західним), Госпітальний (Південним) і Північним. На кожному з цих островів було зведено укріплення, яке становило собою ланцюг потужних бастіонів висотою до 15 метрів. Між бастіонами був насипаний земляний вал загальною протяжністю понад шість кілометрів і висотою більше десяти метрів. З внутрішнього боку валів і бастіонів у товщі ґрунту були влаштовані склади, командні пункти, притулки для особового складу, вогневі точки, які дозволяли тримати під обстрілом весь простір перед фортецею на багато кілометрів. Кожне з укріплень-прикриттів своїми розмірами перевершувало цитадель, в кожному можна було розмістити кілька тисяч солдатів і все необхідне для тривалої оборони. Підходи до бастіонів і валу були, в свою чергу, прикриті рукавами і протоками річок, каналами і широкими ровами, заповненими водою. Всі підступи до бастіонів і земляного валу прострілювались багатошаровим перехресним вогнем з різних напрямків. Вали і бастіони трьох передмостових укріплень прикривали собою цитадель, не дозволяючи супротивнику вести по ній вогонь прямою наводкою. Щоб прорватися до цитаделі, противнику треба було форсувати не одну, а кілька водних перешкод: спочатку через канали й рови пробитися в одне з укріплень, штурмом його взяти, а вже потім форсувати основну водну перешкоду, щоб висадитися біля цитаделі, під її стінами, де нічим прикритися від згубного вогню з усіх боків.
Крім усього цього, бастіони і вали на багатьох напрямках були прикриті ще одним рядом десятиметрових земляних валів і ровів глибоких, заповнених водою. Брестська фортеця справедливо вважалася однією з найсильніших фортець Європи. Ряд західних корифеїв фортифікації ставили її на перше місце.
Фортеця постійно вдосконалювалася. В кінці XIX століття навколо неї було зведено дев'ять фортів. Кожен з них становив собою самостійну фортецю з круговою обороною. Призначення цих фортів - не дозволяти противнику наближатися до фортеці й обстрілювати її з близької відстані. Кожен з фортів мав досить потужну артилерію. Кожен був підготовлений для тривалої оборони в умовах повної ізоляції. Кожен міг підтримати вогнем сусідні форти і всю фортецю.
На початку ХХ століття на віддалі 6-7 кілометрів від основного ядра фортеці було зведено друге кільце, на цей раз залізобетонних фортів. Загальний обвід оборонної лінії збільшився до 45 кілометрів.
Брестська фортеця була першокласною для свого часу. Це визнає навіть «Радянська військова енциклопедія» (Т. 1. С. 590).
І не могла першокласна фортеця початку ХХ століття застаріти до 1941 року. Не застаріли ж форти і бастіони Кенігсберга до 1945 року. Напевне, скільки солдатської крові довелося заплатити червоним маршалам за штурм тих бастіонів. В кінці Другої світової війни Червоній Армії довелося штурмувати міста-фортеці Бреслау, Бромберг, Будапешт, Глагоу, Грудзендз, Губен, Кюстрін, Краків, Кельце, Кольберг, Котбус, Летци, Лодзь, Марієнбург, Млава, Модлін, Нейсе, Нейштеттін, Оппельн, Піллау, Познань, Радом, Ратібор, Руммельсбург, Спала, Торунь, Хелмно, Хмільник, Фордон, Форст, Фюрстенберг, Франкфурт, Шнейдемюль, Штольпе, Шпремберг, Штеттін, Ельбінг та інші, включаючи все той же Брест. І за кожну фортецю довелося платити кров'ю, кров'ю і кров'ю. І ось хоч хто-небудь з радянських маршалів обізвав би одну з цих фортець застарілою! Але ж тільки Кенігсберг міг за потужністю зрівнятися з Брестською фортецею. Решта - слабші і старші.
У тому, що Брестська фортеця не застаріла, радянські командири переконалися у вересні 1939 року під час спільного радянсько-німецького розділу Польщі. Брестську фортецю обороняв героїчний польський гарнізон, а гітлерівці і сталінці під командуванням Ґудеріана і Кривошеєва її штурмували. І коли вам будуть показувати руїни Бреста, пам'ятайте: це не тільки сліди штурму 1941 року, а й сліди «визвольного походу» 1939 року. Не тільки німецькими снарядами пошкоджені стіни. Тут і сталінська артилерія попрацювала на славу в тісній взаємодії з гітлерівською.
У 1944 році Брестську фортецю штурмував Рокосовський. Вона вже була порядно розбитою. Але дводенний штурм захлинувся в крові радянських солдатів. Бо навіть розбита Брестська фортеця становила собою грізну твердиню.
А в 1941 році німецька піхота увірвалася в цитадель вранці першого дня війни.
* * *Повторюю: будь-яка фортеця, будь-який форт, елеватор, монастир годяться для оборони. Там, де є фортеця, оборону організувати легше, ніж там, де її немає. Ще приклад: фортеця Шлісельбург, вона ж - Горішок, вона ж - Нотебург. Ця фортеця була заснована в XIV столітті, останній раз модернізувалася в якості фортеці на початку XVII століття. З початку XVIII століття фортеця Шлісельбург служила в'язницею. Але ось у ході Другої світової війни її знову довелося боронити. Фортеця-в'язниця витримала облогу з 8 вересня 1941 року до 18 січня 1943 року, але так і не була захоплена німецькими військами. Фортеця Шлісельбург не йшла ні в яке порівняння з Брестської фортецею. Це дійсно давня і справді застаріла фортеця. Але її втримали. Дивно, але фортеці Шлісельбург ніхто не надав геройського звання. Чому така відмінність від Брестської фортеці?
Тому, що у Бресті геройським званням було потрібно прикрити жорстоку ганьбу.
Розділ 15Героїчна ганьба
Історія Країни Рад повна мерзенних таємниць і нісенітниць, які при найближчому розгляді складаються в моторошну, але правдиву картину.
Віктор Ковальчук. «Сегодня» (Київ), 29 травня 2001 р. – 1 -Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Беру свої слова назад», після закриття браузера.