Читати книгу - "Запасна наречена. У відпустку в інший світ, Анна Лерой"

— Прошу вашої уваги, — нарешті повертається Лендос. — У зв'язку з непередбачуваними обставинами ми переміщуємося з вами в інше місце. У гостьовий будинок. Усі ваші речі перенесуть, зручності будуть не гірші за місцеві, і знайомство сейл і сейлів продовжиться. Ті, хто дав обіцянки і створив пару, можуть відвідати родичів, тільки попередьте про зміну планів. Залишати домен поки що можливості немає, тільки в самому крайньому випадку. Як ви пам'ятаєте, досі не знайдена Арата Енхегль і, можливо, небезпека є для інших дівчат.

Я слухаю уважно, зазначаючи, що Лендос жодним словом не згадала причин такого переїзду. І в мене вже є пара підозр. Коли перший град запитань минає, я звертаюся з проханням:

— Я можу побачити Кассіеля й Еллі? Вони запрошували мене в гості, можу я скористатися цим запрошенням? — я трохи обманюю, бо Еллі вже точно не могла запросити мене в дім батьків Касса, все ж вона сама в гостях. Але я сподіваюся на свій статус свідка їхніх обіцянок і те, що в принципі до мене ці сейли добре поставилися. 

— У принципі так, ви можете скористатися запрошенням, потрібно тільки узгодити все з сейлом Фосом, — Лендос на мою радість не збирається наполягати на моїй присутності в гостьовому домі, щоправда, умови деякі все ж таки озвучує: — Але кімнату вам усе ж забронюємо, було б чудово побачити вас, сейло Ольго, на обіді або вечері. Усе ж залишилося не так багато часу, щоб всім нам поспілкуватися.

Звичайно ж, я згодна. Так-то вільних сейлів менше половини залишається, он, Нітта з другом Дора все ж таки вирішили домовитися і тепер не відлипають один від одного. Вона засмучена через зникнення подруги, хоча це ще питання, настільки вони близькі були, а він явно розпушив пір'я і тепер доглядає за печальною і втомленою від сліз дівчиною. Ідилія. І тому мені теж не хочеться залишатися. Краще вже товариство Каса й Еллі, вони милі. До того ж страшенно цікаво потрапити за межі центральної будівлі. Тут, звісно, чудово і сервіс на висоті, але на жаль, живемо ледь не під замком!

— І, до речі, чомусь сейл Нок вважає, що іссейл Фос... — я раптом розумію, що ніколи до пуття не вимовляла ім'я Морозка вголос, навіть про себе всілякими прізвиськами називала, а він — Фрайд Фос. Приємно звучить, м'яке таке ім'я, плюшеве. Хоча наділяти всього-лише літери властивостями — це вже клініка навіть для мене.

— Що саме? — напружується Лендос. А я, спантеличена думками, не одразу навіть згадую, що хочу сказати. Але правда, як я могла забути таку загрозу. Може, вона й порожня, але згадати потрібно.

— Він сказав, що іссейлу Фосу недовго залишилося. Що він помре. Я так розумію, що це була погроза?..

Але Лендос раптом вдає, що дуже-дуже зайнята. Відповідає мені офіційною посмішкою, щоправда, очі серйозні, каже, що в Нока просто проблеми зі спілкуванням, і йде вирішувати, як мені потрапити до Каса з Еллі, за моїми проханням. А я... 

Ні, ну не може ж бути, щоб із Морозком трапилося щось серйозне, так?