Читати книгу - "Донька від Люцифера, Ірина Скрипник"

——— Я все одно чекатиму.

Після цього вони пішли, а я розправив крила, відчуваючи, як в грудях закипала лють. Я піднявся в повітря, кличучи на допомогу всіх, хто тільки міг прийти.

Небо почало темніти. Здалеку з'явилися перші обриси дивовижних і водночас жахливих істот. Першими прийшли янголи. Їхні золоті крила сяяли. Обличчя були серйозні і рішучі, наче вони вже знали, що попереду чекала важка битва.

За ними виникли горгулі — кам'яні потвори з величезними пазурами та вогняними очима. Вони летіли важко, ніби кожен рух вимагав неймовірних зусиль. Їхні крила з гучним рипом розрізали повітря, надаючи їм ще більшого моторошного вигляду.

Тим часом, кікімори, похмурі й хитрі, вже вилазили з тіней на землі. Їхні довгі руки з тонкими пальцями ворушилися в передчутті кровопролиття. Вони шепотіли щось незрозуміле. Очі блищали, як у хижаків.

Не обійшлося і без велетнів та мавок. Вони один за одним виходили з лісу, готові захищати мою сімʼю. Я відчув їх підтримку та силу. Та про всяк випадок начаклував ще й драконів. Здавалося, що ми маємо шанс перемогти…