Читати книгу - "Відлуння, Оксана Усенко"

— Що? — розгублено примружилася Ірада. Її свідомість після буремної ночі відмовлялася швидко розбиратися в ситуації.

— Ти будеш єдиною королевою трьох Правителів, — задоволено оголосив великий декхаї.

— Що? Як це? Яка ще королева, ще й на трьох?!

— Єдина і неповторна. Принаймні поки що. Ніхто не відмовиться від супутниці-декхаї, тож найефективнішим варіантом буде оголосити тебе Рані, — дружиною трьох Правителів та почесною мешканкою всіх трьох міст Тріпури.

— А як щодо спитати мене? — шоковано вирячилася на Мохеджо дівчина.

— Правителі впевнені, що ти не відмовишся спокутувати провину батьків-шанті, —  зітхнувши мовив Мохеджо. — А ще ти декхаї, а призначення декхаї — служіння людству.

— До чого тут шанті? Я про ті їх пригоди та ідеї дізналася буквально днями! І я не декхаї! — обурилася Ірада.

— Те, що ти не знала про провину батьків, її не усуває. Як не стирає того факту, що ти їх донька. І ти декхаї. До того ж нового формату, тому значно цінніша для всіх нас, особливо для трьох молодих правителів Тріпури. Вони все життя готувалися до цього, бо появу такого декхаї очікували, проте очікувати та дочекатися, то не одне й теж саме. Хлопці досі не можуть оговтатися від вражень вашої спільної ночі. Влаштувати Правителям прямий доступ до материнських технологій, це таки неймовірно. До тебе декхаї були лише проміжною ланкою, що могла побачити і передати словами все побачене, але образність мислення і точні науки погано поєднуються. Ми приносили Правителям описи побаченого, проте не могли надати розрахунки, особливості процесів. Ти це змінила, ти дозволила трьом фахівцям напряму отримати інформацію, побачити процеси створення, проекти, цифри, — неспішно говорив Мохеджо, зупинившись біля вікна та споглядаючи міський пейзаж.

— За що ви так зі мною? — розгублено спитала дівчина, поступово згадуючи деякі уривки насиченої ночі з трьома чоловіками, від чого виникло бажання щільніше замотатися у тоненьке простирадло.

— Як? Організував тобі корону і трьох найбажаніших чоловіків людства в ліжку? І не просто в ліжку, а зацікавлених в тому, щоб ти там була виключно на вершині насолоди? Шімати, на твоєму місці мріє опинитися кожна, — озирнувся до неї декхаї.

— Я цього не просила… Мені вистачило б і одного… І взагалі я хотіла лише творити та мати можливість заробляти цим.

— Запам’ятай дитино, самообман — непрактична річ. Якби ти хотіла лише творити, ти б не рвалася у вищий світ, не вхопилася за шанс його відвідати, в ньому закріпитися. Ти хотіла уваги. І ти її отримала, весь максимум, який можна було організувати. А творити тобі ніхто не забороняє. Тепер ти взагалі маєш можливість обирати будь-який матеріал, натуру, місце. До твоїх ніг впали всі статки й можливості людства. За це від тебе лишень вимагається дозволити своїм здібностям працювати на нашу спільну користь. Мені здається, це найвигідніша угода, за всю історію людства на цій планеті.

— Вам здається, — набурмосилася Ірада. Під критичним поглядом Мохеджо вона не знаходила вагомих аргументів для заперечення, а банальне «я цього не хочу», просто застряло в горлі. —  Навіщо ви все це мені влаштували?

— О, ні. Я це влаштував не тобі і навіть не собі, щоб там тобі про мене не розповідала стара Сумантра. У першу чергу я зацікавлений в тому, щоб людство вижило.

— От ви ще скажіть, що ми вимирати плануємо, — скривилася Ірада. — Ми підкорили природу цієї планети, майже вийшли на технічний рівень перших поселенців, будуємо Сітарамахал, плануємо відправити посланців до рідної планети. Людство прекрасно може обійтися і без того, щоб видавати мене заміж за трьох чоловіків! Я не прибічниця нових тенденцій з чоловічими гаремами!

— Трьох правителів, прекрасна шімати, трьох правителів. Гаремом з правителів досі ніхто не міг похизуватися. Ти увійдеш в історію. 

— Та що я забула в тій історії? Я хотіла в ній полишити творчий відбиток, а не…Не такий!

— Чарівна шімати, — почав вкрадливо декхаї і в тій вкрадливості звучала така небезпека, що у Іради пішов мороз шкірою. — Основа нашого виживання — корона Тріпури на твоїй голові. І вона там буде, і саме її відбиток полишиться в історії,  — мовив Мохеджо й подивився на Іраду, так, що у дівчини язик наче паралізувало, тож вона змогла лише розгублено кліпнути.

— От і чудово. Радий, що ми порозумілися. А зараз вставай та приводь себе до ладу. Амар та Махасен проводять тебе на обід, а потім до церемоніальної зали на репетицію. Братам-правителям треба трохи часу, аби вгамувати враження від під’єднання до Зовнішнього поля, але коли вони оговтаються й прийдуть розкидатися дарами та ритуально падати до твоїх ніг, я хочу, щоб ти знала чого варта.

— Варта офіційних пут, що довіку прив’яжуть мене до трьох чоловіків?

— Бути Рані! Єдиною і неповторною! Дурне дівчисько. Осягни перспективи! Правителі швидко усвідомлять, що наодинці сеанс значно яскравіший, тож ти матимеш змогу розподіляти свою увагу в якому завгодно порядку, головне —  порівну.

— А ваші Амар та Махасен стоятиму та відмірятимуть час? — не стрималася від обуреної репліки Ірада.

— І це теж. Проте в першу чергу мої помічники це гарантія того, що наші Правителі не контролюють тебе.

— Бо контролюєте ви?

— Я — Великий Декхаї, я контролюю все, — тонко посміхнувся чоловік та полишив її покої.